Мета роботи: підвищити ефективність комплексного лікування хворих на гострий абсцес легень. Матеріали і методи. На базі відділення торакальної хірургії Тернопільської університетської лікарні за період 2014–2019 рр. проліковано 68 хворих із гострим абсцесом легень віком від 20 до 74 років. Результати досліджень та їх обговорення. У лікуванні хворих використовували комплекс заходів, який включав антибактеріальну терапію, забезпечення дренажної функції бронхів, дезінтоксикацію та корекцію метаболічних порушень. За останні роки все частіше зустрічались тяжкі форми гнійних захворювань, які нерідко ускладнювались піопневмотораксом (у 18 хворих), емпіємою плеври (у 15 хворих), при яких проводилася пункція плевральної порожнини та дренування за Бюлау з подальшими санаціями антисептиками (діоксидин, хлоргексидин, декасан) тричі на день та активною аспірацією вмісту. При виникненні кровохаркання використовували препарати транексамової кислоти з гемостатичною метою. При арозивних кровотечах виконували ургентне операційне втручання (верхня лобектомія справа – у 2 пацієнтів). Тому перспективою подальших досліджень буде впровадження рентгенендоваскулярних методів зупинки арозивних кровотеч шляхом емболізації бронхіальних артерій, що надасть можливість стабілізувати стан хворого та підготувати до оперативного втручання, тим самим покращити прогноз лікування. Для покращення результатів лікування гострих абсцесів легень необхідний комплексний підхід з використанням сучасних консервативних та хірургічних методів.

Частота первинних пухлин трахеї становить менше ніж 0,1 %. Нерідко їх неправильно діагностують як астму або хронічне захворювання легень, що відстрочує лікування на місяці або роки. Як клінічний приклад можна розглянути випадок фіброми трахеї з нашої практики. Пацієнтка, 40 років, була направлена у відділення пульмонології КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР з діагнозом тяжкої рефрактерної бронхіальної астми. Незважаючи на інтенсивне протиастматичне лікування, показники спірометрії поступово погіршувалися. Для уточнення діагнозу пацієнтці проведена комп’ютерна томографія органів грудної клітки та виявлено пухлиноподібний утвір у просвіті трахеї. Хвору з діагнозом пухлини трахеї терміново направили у відділення торакальної хірургії для подальшої діагностики та лікування. Хірургічне лікування проводили з використанням гнучкого фібробронхоскопа під місцевою анестезією. Ендоскопічну діатермічну петлю через канал бронхоскопа накидали на основу пухлини. Для відсікання застосовували електрохірургічний апарат Olympus UES-30 в послідовному режимі коагуляції 30 Вт і в режимі різання 25 Вт. При цьому пухлина прилипала до ендоскопічної петлі і видалялась разом із бронхоскопом. Післяопераційний перебіг без ускладнень, протягом періоду спостереження нападів задишки не спостерігалося, нормалізувались показники спірометрії. Висновки. Невелика частота клінічних випадків новоутворень трахеї у практиці лікаря терапевтичного профілю приводить до низької настороженості відносно даної патології. Труднощі у діагностиці зумовлені малою інформативністю клінічної картини на стадії початкової симптоматики. Вчасне встановлення діагнозу дає можливість провести ендоскопічне втручання, яке приводить до повного одужання пацієнта.

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України Травма грудної клітки: особливості перебігу, ускладнення та лікувальна тактика Мета роботи: узагальнити досвід лікування хворих з ускладненою травмою грудної клітки. На базі відділення торакальної хірургії КНП "Тернопільська університетська лікарня" ТОР за період 2015-2019 рр. проліковано 447 хворих із торакальною травмою. У 185 пацієнтів проведено металоостеосинтез (МОС) ребер LCP, що сприяє ранній мобілізації пацієнтів, забезпечуючи стійку фіксацію уламків та зменшення больового синдрому. Торакотомію виконано у 198 (44,3 %) пацієнтів, VATS було успішно проведено у 19 (4,3 %) пацієнтів. Проведені втручання полягали в ліквідації згорнутого гемотораксу, гемостазі при внутрішньоплевральних кровотечах, ушиванні розривів діафрагми, резекціях легень при наявності масивних розривів чи пневмоцеле. Поранення серця є одним із найтяжчих при лікуванні проникаючих поранень грудної клітки. За наявності рани в зоні Грекова проводилась екстрена торакотомія з ушиванням рани серця, реінфузією крові та зашиваням перикарда вузловими рідкими швами з накладанням контрапертури.Ключові слова: травма грудної клітки; ускладнення; управління.