Вступ. Антрациклінові антибіотики залишаються одними з найбільш затребуваних протипухлинних лікарських засобів завдяки високій цитотоксичній та протипухлинній активності. Однак протягом багатьох років невирішеною проблемою залишається їх кардіотоксичність та здатність викликати незворотне ушкодження міокарда з розвитком застійної серцевої недостатності з високою летальністю. Мета дослідження – вивчити вплив ентеральної сорбційної терапії та препарату гранулоцитарного колонієстимулювального фактора на показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в щурів на моделі субхронічної токсичності доксорубіцину. Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах-самцях, в яких моделювали субхронічну доксорубіцинову токсичність, а для корекції застосовували гранульований вуглецевий ентеросорбент С2 самостійно та в комбінації з філграстимом. Досліджували показники ТБК-активних продуктів, активність каталази, супероксиддисмутази, вміст відновленого глутатіону в тканинах серця, печінки і сироватці крові, загальну антиокиснювальну активність сироватки кровi. Результати й обговорення. На тлі субхронічної доксорубіцинової токсичності в щурів виявлено порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу, яке проявлялося зростанням рівня ТБК-активних продуктів у сироватці крові (у 2,07 раза), тканинах серця (у 2,3 раза) та печінки (в 1,7 раза). Одночасно спостерігали пригнічення ланок ендогенного антиоксидантного захисту зі зниженням активності каталази, супероксиддисмутази, вмісту відновленого глутатіону в усіх досліджуваних біологічних середовищах, яке було максимальним переважно в тканинах серця. Застосування ентеросорбенту С2 сприяло відновленню окисно-відновного балансу. Додаткове використання філграстиму продемонструвало подальше покращення досліджуваних показників і статистично достовірно переважало монозастосування ентеросорбенту за рівнем ТБК-активних продуктів у тканинах серця та активністю каталази в тканинах серця і сироватці крові. Висновок. Отримані результати – підґрунтя для подальшого вивчення можливостей комбінованого застосування ентеральної сорбційної терапії та філграстиму з метою зменшення побічних ефектів антрациклінових антибіотиків.
ВСТУП. Цукровий діабет (ЦД) -епідемія ХХІ століття. Дане захворювання, поряд з інфарктом міокарда та злоякісними новоутвореннями, вхо-дить у трійку лідерів та є актуальною медико-со-ціальною проблемою, яка стабільно утримує першість.Кількість хворих на ЦД, особливо 2 типу, стрімко зростає [5]. Вважають, що в розвитку даної патології провідне значення мають спад-кова схильність, ожиріння, атеросклеротичні зміни судин підшлункової залози, нервові стре-си, нераціональне харчування (надмірне спожи-вання солодкої, жирної, гострої їжі), малорухомий спосіб життя, що призводить до ураження сер-цево-судинної системи, нирок та печінки [2,5].Відомо, що при ЦД значну роль відіграє дієтотерапія [1], а раціональне, систематичне застосування гіпоглікемічних синтетичних та фітопрепаратів дає можливість відстрочити використання інсуліну на багато років, що дозволяє значно покращити якість життя таких пацієнтів. Препарати лікарських рослин, у тому числі з вмістом чорниці, як частина фармакотерапії ЦД є перспективним джерелом пошуку і ство-рення нових ефективних засобів на рослинній основі.Метою даної роботи було дослідити гіпоглі-кемічні властивості та визначити ефективну дозу екстракту чорниці звичайної на моделі перораль-ного глюкозотолерантного тесту на лаборатор-них щурах.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Експерименти проводили на білих нелінійних щурах-самцях масою (200±20) г з нормальним вуглеводним гомеостазом, який оцінювали за рівнем базаль-ної глікемії і толерантністю до глюкози на моде-лі перорального глюкозотолерантного тесту. Всіх піддослідних тварин було поділено на такі групи (n=6): 1-ша -інтактні щури; 2-7 -тварини, які отримували глюкозне навантаження (внутріш-ньошлунково 40 % розчин глюкози з розрахунку 3 г/кг маси тіла [7]). Щурам 3-7 груп вводили за допомогою зонда per os сухий екстракт чорниці звичайної у дозі 20, 30, 40, 50 і 60 мг/кг відповід-но за 1 год до "цукрового навантаження". Інтактні тварини одержували воду у відповідному дозу-ванні.Глюкозотолерантний тест проводили після, як мінімум, шестигодинного голодування тварин для визначення рівня глікемії. Гіпоглікемічну дію сухого екстракту чорниці звичайної оцінювали за здатністю знижувати рівень глюкози на мак-
Вступ. В Україні та світі цукровий діабет 2 типу – одне з найбільш поширених хронічних захворювань, що характеризуються порушенням метаболізму, інсулінорезистентністю та відносною недостатністю інсуліну. Головна мета лікування данного захворювання – збереження функції β-клітин та зменшення інсулінорезистентності. Мета дослідження – вивчити вплив фітокомпозиції на основі козлятника лікарського тa галевіту на метаболічні зміни в щурів з інсулінорезистентністю, iндукoвaнoю дeкcaмeтaзoнoм. Методи дослідження. Експериментальні дослідження виконували на бiлиx нeлiнiйниx щypax-caмцяx шляхом підшкірного щодобового введення дексаметазону (“KRKA”, Словенія, 0,125 мг/кг) протягом 13-nb діб. Фітозасоби вводили профілактично перорально щодобово за одну годину до ін’єкції дексаметазону; тварини контрольної групи отримували відповідний об’єм ізотонічного розчину. Стaн вyглeвoднoгo oбмiнy оцінювали зa змiнaми рівня глікемії після проведення орального тесту толерантності до глюкози та за величиною інтегрального показника площі під глікемічними кривими – AUCglu (glicemic area under curve, AUCglu (ммoль/л∙xв); стан ліпідного обміну – зa змінами вмісту холестеролу, загальних ліпідів, триацигліцеролів крові; зміни оксидантно-антиоксидантного стану – зa вмicтoм ТБК-активних продуктів і відновленого глутатіону. Результати й обговорення. Введення лабораторним тваринам дексаметазону викликало підвищення рівня глюкози, базальної глікемії, збільшення площі під глікемічними кривими в сироватці крові щурів. При тривалому введенні досліджуваних фітокомпозицій спостерігали відновлення толерантності до глюкози в щурів експериментальних груп. У тварин, яким вводили препарат порівняння “Арфа комбі” та фітокомпозицію на основі козлятника лікарського, відмічали, що на тлі глюкозного навантаження рівень глікемії був практично тотожним, а площа під глікемічними кривими була достовірно меншою порівняно з групою контрольної патології. У тварин контрольної групи спостерігали диcлiпiдeмiю, що вкaзyвало нa aктивaцiю лiпoлiзy в жиpoвiй ткaнинi тa пopyшeння yтилiзaцiї лiпiдiв y печінці. При застосуванні галевіту вміст холестеролу і триацилгліцеролів знижувався порівняно з використанням фітокомпозиції на основі козлятника лікарського, що пов’язано із самостійними гіпохолестеринемічними та гіполіпідемічними властивостями ліпосом. Peзyльтaти проведених дocлiджeнь вказують на можливість позитивного впливу фітокомпозицій на баланс показників оксидантно-антиоксидантної системи організму за умов зазначеної патології. Висновки. При експериментальній дексаметазоніндукованій інсулінорезистентності у тварин досліджувані фітокомпозиції здатні запобігати порушенням вуглеводного і ліпідного обміну, коригувати порушення оксидантно-антиоксидантного балансу в тканинах організму шляхом збереження природних резервів внутрішньоклітинного антиоксиданту – відновленого глутатіону, що сприяє зменшенню проявів інсулінорезистентності і толерантності до глюкози в оральному тесті толерантності до глюкози.
ВСТУП. Цукровий діабет (ЦД) -одна з най-більш поширених та актуальних проблем охо-рони здоров'я, яка набула характеру епідемії і визнана експертами ВООЗ захворюванням XXI ст. Близько 450 мільйонів осіб у всьому сві-ті страждають від даної патології [1, 2]. Склад-ність патогенетичних механізмів ЦД 2 типу ви-магає ефективної фармакологічної корекції, спрямованої на нормалізацію метаболічних, структурних і функціональних порушень в орга-нізмі, які потребують подальшого пошуку додат-кових методів лікування, що запобігають діабе-тичним ускладненням. Це є одним із найважли-віших медикосоціальних завдань сучасної фарма кології.На сьогодні можливості компенсації ЦД знач-но зросли і в арсеналі спеціалістів є велика низка препаратів інсуліну та пероральних проти-діабетичних засобів, однак фітотерапія залиша-ється невід'ємною частиною в його профілакти-ці й лікуванні. Призначення препаратів із лікар-ських рослин не є альтернативою, хоча дове дено, що їх комбіноване застосування із синтетичними протидіабетичними засобами або інсуліном [3, 4] швидше досягає компенсації захворювання, його стабілізації, а також зменшення дози інсуліну чи таблеткових гіпоглікемічних засобів.
Артеріальні турнікети широко використовуються як у військовій, так і в цивільній медицині (при пораненні кінцівок, артро- та ангіопластиках). Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогоднішній день ультраструктурні зміни тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії потребують більш глибокого вивчення. Мета роботи – дослідити стан гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета. Матеріал і методи. Проведено електронномікроскопічне дослідження судин гемомікроциркуляторного русла скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Контрольну групу склали 3 інтактних тварини. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки, протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводили на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К. Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів у судинах гемомікроциркуляторного русла виявлено деструктивно змінені гемокапіляри з неоднаковою товщиною стінки, виражений набряк ендотеліоцитів із пролабуванням їх у просвіт гемокапілярів, десквамацію окремих ендотеліоцитів, потовщення базальної мембрани, розширені набряком периваскулярні простори, скупчення лімфоцитів у паравазальному просторі, появу білкових та еритроцитарних екстравазатів довкола гемокапілярів. Нерідко в просвіті судин поблизу ендотеліоцитів візуалізувалися тромбоцити, що свідчить про розвиток у гемокапілярах пристінкового мікротромбозу. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 години після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін, проте навіть через 14 діб реперфузії повного відновлення ультраструктури гемомікроциркуляторного русла все ще не відбувалося. Висновки. Ультраструктурні порушення в судинах гемомікроциркуляторного русла ішемізованої м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимальної вираженості через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін.
Diabetes mellitus is caused by one of the largest medical and social problems in Ukraine, because it causes a high risk of invasive disease. According to the WHO data, the number of patients is rising and people of varying age groups become ill, which causes an increase in the incidence of 3 to 4 pauses and the overall life expectancy of 20-30%. Pathogenesis of diabetes mellitus and enclosure, require the extraction of drugs for prophylaxis and treatment with late pharmacological effects. One of these is a herbal remedy. Analysis and systematization of the literature on metabolitotropic effects and substantiation of the use of new goat's-rue, blueberry and taurine phytocompositions for the correction of metabolic changes in diabetes type 2 were carried out. The methods of information search, analysis of literature on the medicinal plants with hypoglycemic action were used. The literary resources on pharmacological correction of metabolic changes in diabetes type 2 deal with natural herbs and amino acids that possess hypoglycemic action and can be used with therapeutic and prophylactic measure in patients with type 2 diabetes. In type 2 diabetes mellitus significant anticytolytic, detoxifying and antioxidant properties of phytocompositions were confirmed. It is known that in hyperglycemia and insulin resistance that occur at type 2 diabetes mellitus end products of glycosylation and glucose autooxidation are formed, which is accompanied by the activation of lipid peroxidation and the formation of a large number of free radicals. It is known that one of the basic mechanisms for the development of insulin resistance, diabetes mellitus and specific diabetic angiopathies is oxidative stress. One of the major pathogenetic factors in the development and course of type 2 diabetes mellitus is metabolic syndrome. It has been established that correction using both investigated phytocompositions and reference phytopreparation with different efficiency prevented the development of metabolic changes in metabolic syndrome. Biologically active components of medicinal plants, may show hypoglycemic effect which will influence the activity of the enzymes, glucose transcription and the function of the peptide to the incyline, the processes which play an important role in the pathogenesis of diabetes.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
334 Leonard St
Brooklyn, NY 11211
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.