Проведено порівняння глікемічного контролю у дітей та підлітків з цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) на помповій інсулінотерапії (ПІТ) та багаторазових ін’єкцій інсуліну (БІІ) з урахуванням проведення безперервного моніторингу глікемії (БМГ). 193 дітей з ЦД1 були розподілені на 3 групи: І група – на ПІТ з БМГ (n=32); ІІ група – на БІІ з БМГ (n=75); ІІІ група – на БІІ з самоконтролем глюкози 4-8 разів на добу, без БМГ (n=86). В І групі показник глікованого гемоглобіну (HbA1с) складав 6,9±0,19 % (Р (І - ІІІ)<0,001), в ІІ групі − 7,1±0,14 % (Р (ІІ-ІІІ)<0,001) та в ІІІ групі − 8,7±0,43 %. В І та ІІ групі рівень HbA1с максимально наближався до цільової глікемії. Висновки: Глікемічний контроль цукрового діабету 1 типу залежить від застосування комплексу методів моніторингу глікемії з оцінкою варіабельності глікемії і не залежить від способу інсулінотерапії (ПІТ чи БІІ). Дітям і підліткам з цукровим діабетом 1 типу доцільно проводити безперервний моніторинг глікемії незалежно від тривалості хвороби та способу інсулінотерапії.

Growth hormone deficiency (GHD) is a disease caused by a significant disturbance in the growth hormone (GH) /growth factor system, it occures as a result of various hereditary or acquired causes and is characterized, first of all, by a significant delay in the child's growth and physical development. GHD can be isolated or combined with deficiency of other adenohypophysis hormones. The presence of a relationship between the GH /growth factor system and vitamin D (vit D) determines the involvement of genetic changes in the vit D receptor (VDR) in the pathogenesis of GHD. Purpose - to assess the risk of developing GHD based on the investigation of the distribution of allele frequencies and genotypes of the polymorphic locus rs1544410 BsmI of the VDR gene. Materials and methods. The determination of VDR BsmI gene (rs1544410) polymorphism was performed using the polymerase chain reaction method, followed by analysis of the length of restriction fragments upon their detection by agarose gel electrophoresis in 22 prepubertal children with GHD. The serum 25-hydroxycalciferol (25(OH)D) level was determined by immunochemiluminescent method on microparticles (Abbott, USA). Results. G/A allele was most often found in children with isolated GHD and multiple pituitary insufficiency (MPH) (43.8% and 83.3%, respectively). In the presence of G/A and G/G genotypes, the risk of GHD is reliably high: OR=3.60 (95% CI 1.40-9.23); OR=10.69 (95% CI 2.34-48.85) respectively; with the A/A genotype variant the risk of GHD is reliably low OR=0.11 (95% CI 0.04-0.33). Carrying the G allele of the polymorphic locus rs1544410 Bsm I of the VDR gene is associated with the risk of developing GHD OR=5.58 (95% CI 4.51-6.90; p<0.001). A significantly difference in the peak GH release was established in patients carrying the G/G and A/A, G/G and G/A alleles. 83.33% of children with MPH and 68.49% with isolated GHD had hypovitaminosis D. Vit D deficiency was recorded in carriers of all three types of alleles. Conclusions. In the presence of G/A and G/G genotypes, the risk of GHD increases, in the presence of the A/A genotype, it decreases. The G allele carrier of the polymorphic locus rs1544410 Bsm I of the VDR gene is associated with the risk of developing GHD OR=5.58 (95% CI 4.51-6.90; p<0.001), despite the ideal distribution of genotypes. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

The aim of the review was to analyze the literature data on the use of predictive growth models, to study the limitations, shortcomings and to determine approaches to overcome them when creating a predictive table of the effectiveness of RECOMBINANT growth hormone therapy based on the results. examination of children with adolescent somatotropic insufficiency.

У статті проаналізовано дані наукової літератури з навчання самоконтролю та психологічної підтримки як складової частини лікування і профілактики ускладнень у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет. Встановлена пряма залежність між компенсацією цукрового діабету, рівнем знань пацієнтів про свою хворобу, аналізом психологічного стану і адекватним самоконтролем. Проведена оцінка ефективності навчання самоконтролю ЦД 1-го типу у дітей та підлітків у поєднанні з психологічною допомогою. У результаті дослідження встановлено, що в загальній групі (87 пацієнтів) показник глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) через 3 та 6 місяців знизився відповідно до 9,12 ± 0,86 % та 8,75 ± 1,10 % порівняно з 9,51 ± 0,85 % до початку навчання самоконтролю. Відмічена позитивна динаміка глікемічного контролю відповідно у 19,5 та 36,8 % хворих (порівняно з 10,3 % до початку навчання). У І групі (37 дітей та підлітків, які мали психологічну допомогу) показник НbA1c через 3 та 6 місяців знизився відповідно до 8,84 та 8,21 % (9,23 % до початку навчання).