Медичні науки 168 Український журнал медицини, біології та спорту-№ 2 (4) Аналіз науково-методичної літератури довів, що особи з вадами слуху мають зниженні показни-ки функціонального резерву дихання, а саме: знач-но нижчі показники життєвої ємності легень, фор-сованої життєвої ємності легень і максимальної об'ємної швидкості під час видиху у порівнянні із своїми однолітками зі слухом. Отримані результати вказують на необхідність застосування обов'язко-вих дихальних вправ під час проведення фізичної реабілітації у даного контингенту осіб. Ми пропону-ємо в програму фізичної реабілітації глухих долу-чати спеціальну дихальну гімнастику із 4 блоків: спеціальні дихальні вправи; дихальні вправи з про-голошенням мовного матеріалу; активні дихальні вправи в узгодженості з рухами; рухливі ігри з еле-ментами дихально-мовної гімнастики. Ключові слова: слухова депривація; вади слу-ху; функціональні резерви дихання; життєва єм-ність легень; фізична реабілітація. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Стаття є частиною науково-дослідної теми Херсонського державного універ-ситету «Дослідження впливу сенсоневральної ту-говухості на імунну та ендокринну систему дітей», № держ. реєстрації 0111U007782. Вступ. Близько 278 мільйонів осіб у світі, за даними ВООЗ, мають помірні або важкі порушення слуху (Greisiger R., Shallop J., Hol P. K., 2015). В Україні налічується близько 300 тис дітей та одного мільйону дорослих глухих та слабочуючих осіб (Заставна О. М., 2016) [2]. Відомо, що слухова сен-сорна система відіграє важливу роль у формуванні та реалізації психофізіологічної діяльності людини. Уроджена, або набута до лінгвального віку втрата слуху впливає не тільки на психофізіологічний роз-виток людини, але призводить до функціональних змін у більшості систем організму (Гасюк О. М., Тарасова О. О., 2008; Белова O. A., 2011; Заставна О. М., 2016; Zebrowska А., Zwierzchowska А.; 2016). Мета роботи: обґрунтувати застосування різ-них дихальних вправ під час фізичної реабілітації у осіб із слуховою депривацією. Обговорення. Доведено, що основна патологія може викликати порушення, які ведуть до вторин-них змін у функціонуванні інших систем. Рядом дослідників встановлено, що втрата слуху у дітей супроводжується дисгармонійним фізичним розви-тком у 62% випадків, та викликає у 43,6% випадків опорно-рухові дефекти (сколіоз, плоскостопість, тощо). У дітей дошкільного віку у 80% випадків спо-стерігається затримка моторного розвитку. Супутні захворювання встановлені у 70% глухих дітей [5]. Вилучення слуху із системи аналізаторів озна-чає не просто ізольоване «випадіння» однієї сенсо-рної системи, адже такий дефект, в свою чергу, дає своєрідний «відбиток» на загальний розвиток людини. Відомо, що між порушенням слуху, мов-леннєвою функцією і руховою системою існує тісна функціональна взаємозалежність. Тому втрата слуху вкрай негативно впливає на кінестетичний аналізатор, причому саме в тій його частини, яка ближче інших пов'язана зі слухом. Мовлення пот-ребує розвиненого дихального апарату і, зі свого боку, сприяє його розвитку. Н...

No abstract

Implicit motor sequence learning refers to an important human ability to acquire new motor skills through the repeated performance of a motor sequence. This learning process is characterized by slow, incremental gains of motor performance. The present fMRI study was developed to better delineate the areas supporting these temporal dynamics of learning. By using the serial color matching paradigm, our study focused on the motor level of sequence learning and tracked the time course of learning-related neural changes. Imaging results showed a significant contribution of the left anterior hippocampus in an early sequence acquisition stage (first scanning session) as well as during a later stage with stabilized learning effects (second scanning session). Hippocampal activation significantly correlated with the behavioral learning process and was affected by a change of the motor sequence. These results suggest a strong involvement of the hippocampus in implicit motor sequence learning. On the other hand, a very extensive and bilateral neural network of parietal, temporal and frontal cortical areas (including SMA, pre-SMA) together with parts of the cerebellum and striatum were found to play a role during random visuo-motor task performance.

The observed pediatric age correlations underscore the necessity of age-appropriate normative data to guarantee accurate interpretation of test results. The high percentages of abnormal vestibular test results in hearing-impaired children emphasize the importance of vestibular assessment in these children because the integrity of the vestibular system is a critical factor for motor and psychological development.

Hearing-impaired children are at risk for balance deficits. A combination of rotatory chair testing and VEMP testing can predict the balance performance.

No abstract

No abstract

No abstract