Issues concerned with the energy conversion of exothermal heterophase processes are discussed using the physico-chemical interaction between ZrO 2-Y 2 O 3 (3 mol %) nanopowder system and atmospheric moisture as an example. The electrical properties of an experimental sample are investigated upon moisture saturation in the case of a molecular-flow density gradient. A probable mechanism for the effect based on the theory of contact phenomena in semiconductors is proposed. The idea of developing chemical-electric converters fabricated from nanoscale materials with dielectric conduction is suggested.

No abstract

No abstract

Реферат: При искусственном гипометаболизме (комбинированное действие гипоксии, гиперкапнии и гипотермии) снижались температура тела (ТТ) до (17 ± 1) и (16 ± 1)°С и частота сердечных сокращений до (99 ± 20) и (66 ± 16) ударов/мин у крыс и хомяков соответственно, а при гибернации-до (8 ± 1)°С и 5-13 ударов/мин. В ткани миокарда при этом наблюдались гиперемия вен, артерий и капилляров; увеличение периваскулярных и интерстициальных пространств; в кардиомиоцитахфокально признаки зернистой, гидропической и гиалиново-капельной дистрофий, а также множество ядер на разных стадиях некробиоза (пикноз, рексис и лизис). Кроме этого, через 2 ч после гипометаболизма выявлялись тромбы в сосудах, безъядерные зоны некроза, у части кардиомиоцитов крыс-еще и большие ядра. Изменения в миокарде сохранялись и через 24 ч, но большая их часть была обратимой после нормализации ТТ и кровообращения, имела адаптивный характер, а активация некробиотических процессов, как известно, способствовует ускорению физиологической регенерации. Ключевые слова: гипометаболизм, гибернация, гомойотермия, гетеротермия, гистология миокарда, крысы, хомяки. Реферат: При штучному гіпометаболізмі (комбінований вплив гіпоксії, гіперкапнії і гіпотермії) знижувалися температура тіла (ТТ) до (17 ± 1) і (16 ± 1)°С і частота серцевих скорочень до (99 ± 20) і (66 ± 16) ударів/хв у щурів і хом'яків відповідно, а при гібернації-до (8 ± 1)°С і 5-13 ударів/хв. У тканині міокарда при цьому спостерігалися гіперемія вен, артерій і капілярів; збільшення периваскулярних та інтерстиціальних просторів; у кардіоміоцитах-фокально ознаки зернистої, гідропічної і гіаліновокрапельної дистрофій, а також багато ядер на різних стадіях некробіозу (пікноз, рексіс і лізис). Крім цього, через 2 години після гіпометаболізму виявлялися тромби в судинах, без'ядерні зони некрозу, у частини кардіоміоцитів щурів-ще й великі ядра. Зміни в міокарді зберігалися і через 24 години, але більша їх частина були оборотними після нормалізації ТТ і кровообігу, мали адаптивний характер, а активація некробіотичних процесів, як відомо, сприяє прискоренню фізіологічної регенерації.