Метою даної роботи є визначення особливостей зміни акустичних та ємнісних властивостей нижньокам'яновугільних теригенних порід в умовах високих тисків та якісна оцінка зміни структури їх пустотного простору в умовах стиснення та релаксації.Колекція зразків представлена нижньокам'яновугільними пісковиками. Комплекс петрофізичних робіт проводився в пе-трофізичній лабораторії ННІ "Інститут геології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Методика досліджень: проводилося вимірювання швидкості поздовжньої хвилі та коефіцієнта відкритої пористості зразків після їх насичення моделлю пластової рідини зі збільшенням гідростатичного тиску від 0,1 до 60 МПа і зменшенням його від 60 до 0,1 МПа.Встановлено, що швидкості пружних хвиль є більш чутливими до зміни тиску, ніж коефіцієнт пористості. Найбільші зміни цих параметрів спостерігалися при збільшенні тиску від 0,1 до 10-15 МПа. За даними проведених досліджень було якіс-но визначено особливості структури пустотного простору гірських порід та виділено групи зразків зі схожими розподі-лами типів пористості.На основі аналізу поведінки швидкостей пружних хвиль та коефіцієнта пористості в умовах, що моделюють пластові, для горизонтів В-17, В-18 та В-19 Семиреньківскої площі можна якісно прогнозувати зміну їх колекторських властивостей під час вилучення вуглеводнів та у випадку зміни глибини їх залягання по площі.Результати проведених досліджень будуть використані для інверсії даних акустичних досліджень у параметри струк-тури пустотного простору та для кількісної оцінки розподілу різних типів пустот у зразках.Ключові слова: петрофізика, порода-колектор, структура пустотного простору, установка високих тисків, швидкість поздовжніх хвиль, коефіцієнт відкритої пористості.

Авторами проведено дослідження керну та аналіз матеріалів геофізичних досліджень свердловин (ГДС) свердловини № 3А Зарічної площі Дніпровсько-Донецької западини з метою оцінки перспективності пластів як низькопористих колек-торів вуглеводнів на основі вивчення структури їх пустотного простору. Комплекс петрофізичних досліджень газо-, на-фто-і водонасичених порід проводився в Петрофізичній лабораторії ННІ "Інститут геології", у тому числі, в умовах змін-них тисків. Проведено статистичну обробку густинних, електричних, фільтраційно-ємнісних та акустичних параметрів. Інтерпретацію даних ГДС було здійснено у програмному забезпеченні "Геопошук". База даних каротажних кривих включала результати вимірювань кавернометрії, акустичних, електричних та радіоактивних методів.Визначення структури пустотного простору за даними ГДС та петрофізики проводилось за оригінальною методикою інверсії даних акустичних досліджень у структуру пустотного простору на основі методів найменших квадратів із вико-ристанням методів нелінійної оптимізації та умовних моментів. За стандартним аналізом каротажних даних та матеріа-лів петрофізики встановлено повну невідповідність висновків: породи за даними ГДС визначено як низькопористі пласти-колектори, що за даними петрофізики не підтвердилось.Проведений комплексний аналіз результатів досліджень акустичних властивостей в умовах змінних тисків надав мож-ливість якісно визначити особливості структури пустотного простору порід. Авторами було оцінено кількісний розподіл пустот різних форматів для колекції зразків керну та для пластів порід. За даними петрофізичних досліджень було визна-чено, що розглянуті пісковики у своєму складі практично не мають пустот тріщинного типу; пустотний простір органо-генно-детритових вапняків складений, в основному, міжзерновими та вторинними пустотами; доломітизовані вапняки, переважно, у своєму складі мають тріщинні пустоти (0,71%-0,95%). За даними ГДС визначено, що у дослідженому інтервалі свердловини за структурою пустотного простору можуть бути оцінені як перспективні породи-колектори чотири кар-бонатні пласти з високою тріщинною пористістю.Встановлено у результаті комплексних досліджень, що даний інтервал свердловини містить ущільнені низькопористі колектори, які представлені переважно тріщинними доломітизованими вапняками.Перспективою подальших досліджень щодо вивчення порід Зарічної та подібних площ є проведення дослідних робіт з врахуванням анізотропії, які планується провести на базі ННІ "Інститут геології". Результати наведених досліджень мо-жуть бути використані для визначення перспективності порід різного літологічного складу та складності пустотного простору при вивченні їх нафтогазоносності.Ключові слова: порода-колектор, структура пустотного простору, петрофізика, геофізичні дослідження свердловин.

No abstract

No abstract

Permeability of rock is its physical property that describes its ability to conduct fluids under the pressure gradient. This paper presents short description and analysis of methods for determination of permeability of oil and gas reservoirs. Permeability is a function of different parameters that leads to difficulties during its estimation. Investigations of the void space structure of rocks, their anisotropy etc.were carried out in order to take into account all factors that have an influence on the permeability. Reservoir conditions could also be modeled for that purpose. Methods for determination of permeability of rocks can be divided into three groups: methods based on the laboratory studies of rocks; methods based on the well logging data; and methods based on the correlations between different parameters of rocks. The first two groups include methods for steady and unsteady fluid flow. Methods for the unsteady flow are usually more precise and rapid, thus prospects of extension of methods for permeability determination are mostly connected with them. Each of the presented methods to determine permeability is characterized by some pros and cons. The most appropriate method for the specific experiment is always chosen according to conditions and requirements and expected results. Further author's investigations will be related to the creation of petrophysical models of permeability of oil and gas reservoir rocks, including reservoirs of complex structure.