In experiments on rats, we studied the characteristics of reflex discharges in the ventral root (VR) L 5 ; the discharges were evoked by stimulation of segmental (peripheral nerve or dorsal root, DR) and suprasegmental vestibular (stimulation of the round window of the labyrinth) inputs. Potentials were recorded within different time intervals (from 1 to 150 days) after transection of the sciatic nerve (SN); measures preventing regeneration of its fibers were used. Modifications of the segmental responses related to post-denervational changes included four phases: (i) latent period, (ii) post-denervational spinal hyperreflexia (PDSH), (iii) partial suppression of monosynaptic discharges (MDs) in the VR, and (iv) complete disappearance of VR MDs resulting from late post-denervational changes. The latency of post-denervational modifications was about 18-48 h after the moment of transection of the SN. Within the PDSH phase, modifications were the greatest 3 to 5 days after transection; these changes could be more adequately estimated in the case of stimulation of the DR on the side of transection and not under conditions of stimulation of the central segment of the transected SN per se. Within this phase, the amplitudes of VR MDs and responses to vestibular stimulation were augmented two to three and four to five times, as compared with the respective indices in intact animals. From the 7th to 10th day after the nerve transection, the amplitude of VR MDs progressively dropped, and on about the 20th day these discharges practically disappeared, while polysynaptic components of segmental responses were preserved. Vestibular responses within this period were, as earlier, considerably facilitated. On the 60th and 150th days (within the phase of late post-denervational modifications) there were no VR MDs after stimulation of segmental inputs, and polysynaptic responses were exclusively observed. The amplitude of discharges evoked by vestibular stimulation became lower than in the PDSH state but remained significantly higher than the control values of this parameter. Probable mechanisms of post-denervational modifications of the evoked spinal activity within different time intervals after transection of the SN are discussed.
Біоелектричні характеристики активності інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах експериментальної компресійної нейропатії та вплив преднізолону ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. ДніпроКлючові слова : інтернейрони, спинний мозок, компресійна нейропатія, гіперрефлексія, преднізолон. В експериментах на білих щурах досліджували активність інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах (до 10 доби) розвитку компресійної нейропатії сідничного нерва.Мета роботи -дослідити вплив преднізолону на активність інтернейронних пулів спинного мозку на ранніх етапах (до 10 доби) розвитку компресійної нейропатії сідничного нерва.Матеріали та методи. Тварин поділили на дві групи: «інтактні тварини» (n=10) і «тварини з модельованим станом» (n=30). Кожній тварині з «модельної групи» щоденно вводили розчин преднізолону в дозі 5 мг/кг інтраперітонеально.Для своїх досліджень використали метод реєстрації потенціалу дорсальної поверхні (ПДП) спинного мозку (СМ), оскільки ПДП характеризує інтегральні показники активності інтернейронів СМ, котра виникає у відповідь на подразнення аферентних волокон.Досліджували такі параметри ПДП: поріг, хронаксію, тривалість латентного періоду (ЛП), тривалість аферентного піка (АП), тривалості N 1, N 2, N 3 компонентів і P-хвилі, загальну тривалість ПДП, а також амплітуду АП та N 1, N 2, N 3 компонентів і P-хвилі відповідно.Результати. За умов експериментальної КН на тлі введення преднізолону відбуваються зміни в активності нейронів задніх рогів СМ, що проявляється у збільшенні порога виникнення ПДП. Зміни хронаксії ПДП СМ -подовження до 110,0±10,50 мкс (n=6; р<0,01) -свідчать про вірогідні зміни біофізичних якостей Na + -каналів і потребують детальнішого вивчення. Висновки. Можливо, виявлені зміни свідчать, що наявне посилення гальмівних впливів на аферентні нервові волокна або зменшення експресії іонних каналів унаслідок катаболічного впливу преднізолону.Биоэлектрические характеристики активности интернейронных пулов спинного мозга на ранних этапах экспериментальной компрессионной нейропатии и влияние преднизолонаПисаревская В экспериментах на белых крысах исследовали активность интернейронных пулов спинного мозга на ранних этапах (до 10 суток) развития компрессионной нейропатии седалищного нерва.Цель работы -изучить влияние преднизолона на активность интернейронных пулов спинного мозга на ранних этапах (до 10 суток) развития компрессионной нейропатии седалищного нерва.Материалы и методы. Животных разделили на две группы: «интактные животные» (n=10) и «животные с моделируемым состоянием» (n=30). Каждому животному из группы «с моделируемым состоянием» ежедневно вводили раствор преднизолона в дозе 5 мг/кг интраперитонеально.Для исследований использовали метод регистрации потенциала дорсальной поверхности (ПДП) спинного мозга (СМ), поскольку ПДП характеризует интегральные показатели активности интернейронов СМ, которая возникает в ответ на раздражение афферентных волокон.Исследовали следующие параметры ПДП: порог, хронаксию, продолжительность латентного периода (Л...
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.