No abstract

Ключевые слова: стопа диабетика, сахарный диабет, комплексное лечение Ключові слова: стопа діабетика, цукровий діабет, комплексне лікування

Досліджено вплив низькоінтенсивної світлотерапії (НІСТ) на показники глікемії та фізико-хімічні властивості еритроцитів периферичної крові щурів за умов цукрового діабету (ЦД), індукованого стрептозотоцином (60 мг/кг). Тварин піддавали дії світла з довжиною хвилі 630 нм, потужністю 150 мВт за допомогою установки, яка є аналогом фототерапевтичних апаратів серії "Барва" (тривалість опромінення 5 хв впродовж 10 днів). Встановлено, що у щурів з ЦД за опромінення знижувалася концентрація глюкози у цільній крові та глікозильованого гемоглобіну в еритроцитах на 37,02 та 15,7 % відповідно. Опромінення здорових тварин викликало зростання концентрації гемоглобіну на 26,68 % та вмісту ретикулоцитів на 41,8 % порівняно з контролем, а у тварин з ЦД-підвищення кількості еритроцитів на 20,13 %, концентрації гемоглобіну на 20,27 %, зниження кількості ретикулоцитів на 45,53 % порівняно зі значеннями у неопромінених тварин. Встановлено нормалізуючий ефект НІСТ на показники гемолізу еритроцитів у щурів з ЦД. У здорових тварин за дії опромінення підвищувався вміст ТБК-позитивних продуктів у плазмі крові та гемолізатах еритроцитів в 1,8 раза, а у щурів з ЦД він знижувався у плазмі крові та в гемолізатах еритроцитів (в 1,2 та 1,3 раза відповідно) порівняно зі значеннями у неопромінених тварин. Ключові слова: експериментальний цукровий діабет; низькоінтенсивна світлотерапія; еритроцити периферичної крові.

No abstract

Recently, nanobiotechnology has been developing intensively; therefore, various properties of nanoparticles, which depend on their origin, concentration, and size, are of interest. It is known that CeO2 nanoparticles cause a positive biological effect. These particles are able to penetrate through biomembranes. At the same time, there are assumptions about a high degree of biological risks when using nanomaterials, and it is obvious that the biosafety of nanomaterials is decisive in the development of new products, including for medicine. The cytotoxicity of samples of cerium salts and cerium dioxide nanoparticles of different sizes was assessed at different concentrations using D. viridis. The cytotoxicity level by morphological and functional disorders of D. viridis was investigated, as determined by the change in cell shape, accumulation of inclusions, loss of flagellum, change in nature and movement, the formation of micro- and macroaggregates by D. viridis cells and exometabolite release. The cytotoxicity coefficient was calculated as a quotient of total detected changes divided by their number. It was shown that cerium salts (cerium (IV) ammonium nitrate and cerium (III) chloride) had pronounced cytotoxicity, which exceeded cytotoxicity values of the control by 7 and 6 times, respectively. Cerium dioxide nanoparticles with a size of 6 nm at a concentration of 0.01 M showed intermediate cytotoxicity, which exceeded control values by 3.5 times, and after the effect of nanoparticles with a size of 2 nm at a concentration of 0.1 M, the cytotoxicity coefficient corresponded to control values. The addition of inactivated blood serum to the incubation mixture resulted in a decreased cytotoxic effect of cerium dioxide. The use of D. viridis as a test system will supplement the arsenal of biotesting tools for nanomaterials and the study of the mechanisms of their effect.