Фізична Терапія Хронічної Латеральної Тендопатії Ліктьового Суглобу (Ліктя Тенісиста)

Abstract

Мета: оцінити ефективність включення вправ для стабілізаторів лопатки у фізичну терапію (ФТ) пацієнтів з хронічною латеральною тендопатїєю ліктьового суглобу (ЛТЛС). Матеріал і методи: проведене тримісячне дослідження, в якому прийняли участь 32 пацієнти, які були поділені на дві групи – основну (ОГ) – 17 осіб і контрольну (КГ) – 15. Пацієнти ОГ виконували програму ФТ у складі: навчання пацієнтів, вправ для лопатки і передпліччя (лікоть / зап'ястя), глибокого масажу м’яких тканин у поєднанні з маніпуляцією Мілля, фонофорезу з гідрокортизоном. Пацієнти КГ мали ту ж саму програму, але без вправ для стабілізаторів лопатки. Оцінка результатів за критеріями – визначення інтенсивності больового синдрому (visual analog scale -VAS); вимір сили м’язів передпліччя та кисті (динамометрія); тест-опитувальник функціонального стану верхньої кінцівки - Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure (DASH). Результати: авторами визначені особливості застосування ФТ для реабілітації пацієнтів з ЛТЛС з вправами для стабілізаторів лопатки у поєднанні з глибоким масажем м’яких тканин і маніпуляцією Мілля. Висновки: застосований реабілітаційний комплекс мав перевагу перед ФТ тільки зі спеціальними вправами для передпліччя, про що свідчили достовірні позитивні зміни за VAS та шкалою DASH (р<0,005 та р<0,001 відповідно) у короткотривалому періоді оцінки ефективності. Ключові слова латеральна тендопатія ліктьового суглобу, фізична терапія