Формування Здоров’язбережувальної Компетентності Молодших Школярів В Освітньому Процесі Нуш

Abstract

У статті проаналізовано наукові здобутки щодо формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів в освітньому процесі НУШ. Обґрунтовано напрями та зміст діяльності вчителя щодо розвитку здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ, а саме: застосування інтеграційного підходу та валеологізація навчальних предметів, інтеграція навчальних предметів з предметами, які сприяють формуванню ціннісного ставлення учнів до власного здоров’я та здорового способу життя; розробка та впровадження різних навчальних програм, організація позакласних і позашкільних заходів, які спрямовані на поглиблення знань про здоровий спосіб життя та мотивацію ціннісного ставлення молодших школярів до здоров’я; розробка та проведення разом з шкільним психологом психологічних тренінгів, індивідуальних консультацій з метою розвитку навичок з відновлення емоційного стану учня; організація співпраці з медичними працівниками, психологічною службою школи щодо діагностування порушень фізичного та психічного здоров’я молодших школярів. Уточнено поняття «компетентність», «здоров’язбережувальна компетентність» та «здоров’язбережувальне освітнє середовище». Доведено, що здоров’язбережувальна компетентність є результатом інтеграції еколого-валеологічної та фізичної освіти учнів і виявляється у готовності самостійно вирішувати завдання, пов’язані з підтриманням, зміцненням і збереженням власного здоров’я. встановлено, що здоров’язбережувальна компетентність у молодших школярів формується шляхом підготовки та проведення певних тематичних заходів, оскільки саме сукупність освітньо-виховних, оздоровчих і лікувально-профілактичних заходів може сприяти формуванню та розвитку даної компетентності. Встановлено, що формування здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ дає можливість зміцнити здоров’я молодших школярів, сформувати у них культуру ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку учнів, прогнозувати можливі зміни здоров’я та проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні позаурочні заходи з метою забезпечення зміцнення здоров’я.