З’ясовано сутність поняття «публічне управління» та визначено, що воно є різновидом суспільно корисної діяльності, реалізація якого покладена на певну сукупність суб’єктів, зокрема органи державної влади, на місцеве самоврядування та ін. Встановлено, що головне завдання державного управління постійно полягає в регулюванні та вдосконаленні параметрів та способів, задіяних в управлінській діяльності. Визначено чинники розвитку системи публічного управління в Україні, які полягають, зокрема у: впровадженні можливостей організовувати віддалену роботу публічних службовців; спрощенні процедури, за якою приймають на роботу нових фахівців; залученні на посади військово-цивільних адміністрацій фахівців-військових; у тому, щоб підвищувати кваліфікацію спеціалістів, акцентуючи на роботі під час війни. З’ясовано, що позитивно вплинула на нинішню роботу вітчизняного публічного управління і раніше здійснена децентралізація, що забезпечила ширші повноваження та відповідальність структур місцевого самоврядування.