Фактичні Підстави Негласних Слідчих (Розшукових) Дій: Проблема Достатності

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню сутності поняття, позначеного терміном «достатні підстави», як стандарту доказування у разі ухвалення процесуального рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій. З огляду на характер розв’язуваних при цьому завдань, достовірність висновків щодо обставин, якими обґрунтовуються такі рішення, навряд чи може бути забезпечена наявними на цьому етапі кримінального провадження доказами, особливо коли йдеться про можливі варіанти розвитку будь-якого процесу, стовідсотковий прогноз результатів якого неможливий у принципі. Тому ступінь пізнання кола таких обставин має забезпечувати обґрунтоване припущення про наявність підстав для вчинення відповідної дії. Питання достатності цих підстав у кожному конкретному випадку вирішується слідчим, прокурором, слідчим суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на сукупності фактичних даних, які з високим ступенем імовірності свідчать про скоєння злочину певної тяжкості, а також про наявність інших, підтверджених відповідними доказами, обставин, що підлягають доказуванню під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого (прокурора) про надання дозволу на проведення НСРД.
 Процесуальне рішення щодо проведення НСРД буде обґрунтованим за умови, що в матеріалах кримінального провадження маються достатні з точки зору розсудливого та неупередженого спостерігача докази, сукупність яких з великою долею вірогідності підтверджує: 1) факт скоєння злочину відповідної тяжкості; 2) обставини, що дають підстави підозрювати особу у скоєнні злочину, якщо слідча дія проводиться щодо конкретної особи; 3) неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 4) можливість досягнення мети НСРД – отримання доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його скоїли.