Управлінські Аспекти Формування Стратегії Енергозбереження Для Сільськогосподарських Підприємств

Abstract

У статті аргументовано, що сільське господарство має певні особливості, зокрема при використанні енергії для виробництва продукції, окремі підприємства здатні її генерувати. Виявлено, що такі особливості випливають з процесу виробництва, за якого може бути використано три принципово різних види енергії: антропотехногенна (викопна), сонячна та енергія ґрунту. Відзначено, що для сільськогосподарських підприємств проблеми формування стратегії енергозбереження вимагають посиленої увагу, оскільки такі підприємства часто стикаються з високими витратами на енергоресурси і мають значний потенціал для посилення енергозбереження шляхом підвищення ефективності використання енергії. Встановлено, що енергозбереження на сільськогосподарських підприємствах може забезпечуватися шляхом скорочення викопних джерел енергії та за рахунок повнішого використання відновлюваної енергії сонця й енергетичного потенціалу ґрунту. Відмічено, що значна розосередженість сільськогосподарських підприємств обумовлює значні витрати та суттєву відмінність принципів споживання енергії: викопна енергія в промисловості є основною, а в сільському господарстві виконує допоміжну роль. Там природна енергія формує біологічну масу (врожай, живу масу тварин). Обґрунтовано, що саме управлінські аспекти формування стратегії енергозбереження є ключовими для досягнення стійкого розвитку та економічної вигоди в агросекторі. Запропоновано ключові етапи забезпечення енергозбереження, що формує основу розроблення комплексної стратегії енергозбереження сільськогосподарських підприємств.