Управлінський Облік Як Концепція Отримання Інформації Для Менеджерів Операційного Рівня

Abstract

Управлінський облік у широкому розумінні являє собою окрему підсистему отримання інформації, виходячи з потреб операційного менеджменту. Управлінський облік – не тільки система збору та аналізу інформації про витрати й доходи в розрізі окремих виробів структурних одиниць підприємства в грошовому виразі, а й головне, у фізичних натуральних показниках, що вимагає організації бюджетування, нормування, аналізу та оцінки діяльності підрозділів підприємства. Отже, управлінському обліку в більшій мірі властиві управлінські, аніж традиційні бухгалтерські технології. Управлінський облік розглядається як система збору та інтерпретації інформації про витрати на виробництво продукції, тобто це розширена система організації обліку для цілей контролю за формуванням собівартості продукції у процесі технологічного ланцюга створення додаткової вартості підприємства. В українській практиці найчастіше управлінський облік розглядається як додаток до фінансового, який зосереджений на питаннях калькулювання собівартості продукції в грошовому вимірнику, а не як підсистеми інформації про ефективність господарської діяльності виробництва, збуту й операційного менеджменту. Управлінський облік призначений для отримання інформації у системному порядку в режимі реального часу для операційного управлінського персоналу, яку він використовує в якості засобу контролю, коригування та раціонального використання факторів виробництва. Метою такої інформації є своєчасне коригування відхилень від установлених технологічних регламентів та пошук резервів зниження собівартості продукції за рахунок норм витрачання ресурсів, цін на їх придбання, удосконалення організації праці, використання засобів праці тощо. Інформація може використовуватися для планування, нормування, бюджетування, контролю та аналізу процесів виробництва і збуту продукції. Нагальною потребою стає організація управлінського обліку не лише як джерела актуальної і достовірної інформації, а й як інструменту формування економічної політики, механізму удосконалення бізнесу та управління витратами.