Трансформація Жіночих Образів-Символів У Сучасній Українській Візуальній Культурі: Час Незалежності

Abstract

Мета статті — розглянути та дослідити трансформації жіночих образів-символів як вияву культурної форми у візуальній культурі сучасної України, окреслити їх особливості; виявити їх вплив на життя народу в цілому та представниць жіночої статі зокрема; встановити взаємозв’язки між образами візуальної культури та життям українок, які є прототипами їх творення. Методологія дослідження. Застосовано такі теоретичні методи наукового пізнання: аналіз (для визначення сутності та особливостей жіночих образів-символів візуальної культури України, причин їх утворення, виявлення взаємозв’язків та наслідків для культури та соціуму); синтез (для об’єднання зібраних фактів і матеріалів дослідження у єдине ціле заради комплексного висвітлення проблеми творення, трансформацій та виявів досліджуваних образів). За допомогою емпіричного методу здійснено узагальнення та порівняння, а саме зіставлення форм виразу візуальних образів жінки і їх характеристик за часом творення, місцем та виявом у творчості, соціокультурній царині та інших сферах життя людини, простеження схожого та розбіжного. Для тлумачення образів, їх символізму значень використано герменевтичний метод дослідження із семіотичним осмисленням. Наукова новизна. Вперше зроблено спробу загального культурологічного аналізу жіночих образів-символів у візуальній сучасній культурі України, прослідковано їх трансформації й вплив на людину як суб’єкта та носія культури, зокрема на жінок. Висновки. У дослідженні розглянуто й проаналізовано трансформації жіночих образів-символів як вияву культурної форми у візуальній культурі сучасної України, означено їх особливості, простежено зміни з огляду на розвиток суспільства та культури; виявлено їх вплив на життя народу в цілому та представниць жіночої статі зокрема; встановлено й опрацьовано взаємозв’язки, чинники впливу та умови їх творення.