Товариства «просвіта» На Буковині Та Західній Волині В Міжвоєнний Період: Порівняння Організаційних Засад, Ідейної Спрямованості Та Діяльності

Abstract

У статті порівнюється розвиток товариств «Просвіта» на Буковині та Західній Волині в міжвоєнний період. Ці українські землі перебували в той час у складі Румунії та Польщі. Відзначено, що «Просвіта» на Буковині утворилася в січні 1869 р. під назвою «Руська бесіда». Товариство досягло найбільшого піднесення на початку ХХ ст. в умовах австрійського лібералізму. В роки Першої світової війни товариство було бездіяльним. Не встигло воно активізуватися і в часи встановлення української влади на Буковині, бо цей період тривав дуже недовго. Перші «Просвіти» на Волині утворилися тільки в 1916 р. під впливом Українських Січових Стрільців. Активізувалося утворення «Просвіт» під час Української революції в 1917–1918 роках. Однак ситуація змінилася вже 1919 р., коли край перейшов під владу поляків. Польська влада всіляко обмежувала діяльність «Просвіт». Вона не дозволяла створити єдину централізовану крайову «Просвіту». Можна було мати тільки повітові об’єднання. Тому про «Просвіту» як єдину загальну організацію на Волині говорити не доводиться. Відзначено, що в цей час на Західній Волині було проведено декілька з’їздів «Просвіт», на яких розглядалися організаційні питання, боротьба з неписемністю, розроблялися плани дій щодо розвитку українських шкіл, розширення українського книговидання, заснування бібліотек. Однак на середину 30-х років ХХ ст. діяльність «Просвіт» на Західній Волині була припинена під тиском місцевої влади. Замість них насаджувалися «Просвітянські хати», які повинні були втілювати пропольську культурно-освітню політику серед українського населення. На Буковині до 1928 р. зберігався стан облоги, введений румунською владою під час окупації краю в листопаді 1918 р. Товариство «Руська бесіда» та її читальні в таких умовах існували тільки на папері. Більшість філій та місцевих організацій були ліквідовані. Відбувалося закриття українських шкіл, обмежувалося проведення культурно-освітніх заходів. Після зняття стану облоги діяльність «Руської бесіди» дещо активізувалася. Цьому сприяло відзначення 60-річчя заснування товариства. Однак румунська влада жорстко контролювала будь які заходи, організовані товариством. За таких умов воно так і не змогло вийти на довоєнний рівень діяльності. Тим не менше, навіть після встановлення фашистської диктатури в Румунії 1938 р. товариство формально продовжувало існувати. Закрили його більшовики в 1940 р. Відзначено, що в ідейному плані та щодо найбільш поширених форм діяльності, «Просвіти» і на Волині, і на Буковині були тотожними. Організаційно буковинська «Руська бесіда» була краще структурована, мала затверджений владою статут, який чітко визначав цілі і завдання товариства. «Просвіти» Західної Волині не змогли створити єдиної організації через перешкоджання польської влади, що обмежувало можливості координації просвітянської діяльності. Одним із специфічних засобів боротьби польської влади з українськими «Просвітами» на Західній Волині стало заснування «Просвітянських хат», повністю підпорядкованих польській владі. Загалом, ні «Просвіти» на Волині, ні «Руська бесіда» на Буковині в умовах панування чужих держав не могли в повному обсязі виконувати ті завдання, які ставили перед собою і яких вимагала від них українська громадськість.