Термінологічна Спрямованість Курсу «латинська Мова» У Медичному Закладі Вищої Освіти Як Педагогічна Проблема

Abstract

Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження проблеми формування термінологічної компетентності у процесі викладання латинської мови майбутнім фахівцям із фармації. Проаналізовано основні принципи формування термінологічної компетентності майбутніх фармацевтів. Окреслено основні завдання вивчення латинської мови у медичному закладі вищої освіти – оволодіти фармацевтичною термінологією на основі фонетики, орфографії, морфології з елементами синтаксису латинської граматики. Зазначено, що фармацевтична термінологія є одним із найважливіших чинників як у навчальному процесі, так і в практичній фармації. Обґрунтовано необхідність уніфікації фармацевтичної термінології та номенклатури і гармонізації спеціальної фармацевтичної термінології з термінологією Європейської Фармакопеї. Наголошено, що проблеми унормування фармацевтичної термінологічної системи пов’язані з наявністю синонімії. Акцентовано, що назви оксидів і солей, які не відповідають нормам граматики латинської мови, пов’язані із впливом на хімічну номенклатуру англійської мови, де відсутня відмінкова система. Показано, що через відсутність загальних правил транслітерації у назвах лікарських засобів проявляється тенденція до відмінностей у написанні окремих терміноелементів. Для уніфікації фармацевтичної термінології рекомендовано розробити загальноприйнятий національний стандарт утворення та вживання умовних назв лікарських препаратів.