Територiальна Диференцiацiя Рослинного Покриву Старовiкових Вiдвалiв Кривбасу

Abstract

Старовiковi вiдвали мають суттєву наукову цiннiстьщодо збереження iнформацiї про перебiг пiзнiх стадiй сукцесiйного розвитку рослинностi та гiрничопромислових ландшафтiв загалом.Дослiдження просторового розподiлу рослинностi на залiзорудних вiдвалах Криворiзького басейну наразi має фрагментарний характер, тому вiдомостi про територiально-структурний аспект органiзацiїрослинного покриву таких об’єктiв iндустрiальної спадщини є наступним кроком у пiзнаннi шляхiв їх генезису. Метою роботи є виявлення закономiрностей територiальної диференцiацiї рослинностi залiзорудних вiдвалiв Кривбасу на прикладi дрiбних вiдвалiв у балцi Пiвнiчнiй Червонiй i старовинних рудникiв «Дубова балка» i «Рахманiвський». В основу роботи покладенi матерiали польових дослiджень, проведених у 2016–2021 роках; використано 80 геоботанiчних описiв i створено 5 великомасштабних картосхем рослинного покриву. За результатамидослiдження територiальної диференцiацiї фiтоструктур встановлено, що вона обумовлена неоднорiднiстю екотопiв i характеризується дрiбноконтурною мозаїчнiстю. За бiльш нiж сторiчний перiод саморозвитку цих постмайнiнгових ландшафтiв iз рослинного покриву повнiстю елiмiнувалися рудеральнi ценоструктури, натомiсть сформувалися «квазiстеповi» та петрофiтнi угруповання, подiбнi доприродних за флористичним складом. У територiальнiй структурi вiдвалiв на пiвночi регiону частка лiгнозної рослинностi є вищою, порiвняно з вiдвалами центральної частини; водночас у пiвнiчнiйчастинi Криворiжжя спостерiгається переважання в ценоструктурах представникiв аборигенної флори. У мiру змiщення вiдвалiв на широтному градiєнтi в пiвденному напрямку у складi лiгнозної рослинностi зростає участь посухостiйких адвентивних видiв, а самi контури рослинностi змiщуються з плато на схили зi сприятливiшими мiкроклiматичними умовами. Закономiрнiстю територiальної диференцiацiї є наявнiсть на крутих схилах усiх дослiджених вiдвалах значних площ екотопiв без рослинностi. Подальший етап їх заростання ми пов’язуємо з розвиткомдеревно-чагарникових угруповань. Перспективи подальших дослiджень полягають у використанi їх в органiзацiї системи екологiчного монiторингу зон техногенезу Криворiзького регiону