Теплостійкість Свиней Різних Порід

Abstract

Тепловий стрес обмежує продуктивність тварин, негативно діє на їхній добробут, впливає на виробництво і завдає значних збитків. Метою досліджень було провести індексну оцінку теплостій-кості та стрестермочутливості свиней різних генотипів, які певною мірою розкривають їх адапта-ційну здатність за умови використанням різних методичних підходів. Встановлено, що за індексом адаптаційної здатності (Іа) відгодівельний молодняк червоно-білопоясої м’ясної (ЧБП) породи має вищий показник порівняно з тваринами породи ландрас на 29,5 % і п’єтрен – на 53,3 %. За коефіціє-нтом теплової уразливості (КТУ) виявлено, що цей генотип найменше піддавався тепловій дії, який достовірно (Р≤0,1) переважав аналогів порід п’єтрен і ландрас, відповідно, на 12,4 і 15,3 %. Тварини цієї породи також мали вищі відгодівельні показники серед дослідних груп. За віком досягнення жи-вої маси 100 кг вони перевершували породи п’єтрен і ландрас відповідно на 11 днів (5,7 %, Р≤0,05) і на 4 дні (2,7 %), за середньодобовим приростом на 73,7 г (9,9 %, Р≤0,01) і 12 г (1,5 %), за витратами корму на 1 кг приросту на 0,22 корм. од. (5,8 %, Р≤0,01) та 0,08 корм. одиниць. Проведена оцінка тварин за розробленим індексним показником стрестермостійкості (Іst) показала, що підсвинки ЧБП породи щонайбільше (71,1 %) мали статус стрестермонейтральних (Іst=4,3) у співвідношенні 2,5 : 1 до стрестермостійких (Іst=15,94) за повної відсутності стрестермочутливих тварин. У дос-лідній групі свиней породи п’єтрен рівень стрестермонейтральних (Ist=3,95) складав 57,1 % і був на 14,2 % менший, ніж стрестермочутливих (Ist=1,73), а стрестермостійкі тварини були відсутні. Серед відгодівельного молодняку породи ландрас зафіксовано однаковий рівень (42,9 %) стрестермо-нейтральних (Ist=2,31) і стрестермочутливих (Ist=1,63), а за індексом стрестермостійкості (Ist=17,42) вони дещо відрізнялися від ЧБП породи. В середньому за генотипами стрестермочутли-вий молодняк порівняно зі стрестермотійким достовірно (Р≤0,01) мав вищу температуру тіла і ча-стоту серцевого скорочення. Виявлено, що усім стрестермочутливим генотипам характерна висока частота скорочення серця під час дії фіксації – 214,8–220,2 ударів/хв., що на 79,9–82,0 ударів/хв. бі-льше від їх стрестермостійких ровесників (Р≤0,001). Водночас стрестермонейтральні тварини мали достовірно нижчі показники серцебиття порівняно зі стрестермочутливими на 27,1 %. У наших до-слідженнях не виявлено взаємозв’язку індексу стрестермочутливості тварин (Іst) з їх відгодівельни-ми якостями.

Морфо-Фізіологічні Особливості Сперміїв Кнурів-Плідників Різних Порід Під Час Теплового Стресу

“…У літню пору року це питання є особливо актуальним, оскільки розпочинається період високих теплових навантажень на їхній організм. Особливо чутлива до таких негативних впливів репродуктивна система [18]. Саме в період розвитку теплового стресу відбувається зменшення кількісних і якісних показників сперми [19,20].…”

“…Отже, тепловий стрес має негативний вплив на весь організм кнурів, але насамперед це відбивається на репродуктивній системі [2,18,24]. Очевидно, що цей фактор негативно діє на морфологічні та біологічні показники сперміїв [20], і без втручання практично неможливо уникнути появи дефективних форм.…”

Прооксидантно-Антиоксидантний Гомеостаз У Кнурів-Плідників Залежно Від Умов Утримання

“…Доведено, що тривале знаходження цього виду тварин при температурі 34 ºC негативно впливає на репродуктивну системупогіршує умови розвитку сперматогоній, знижує якість спермопродукції, особливо рухливість сперміїв до 50% і супроводжується їх аглютинуванням. Осіменіння спермодозами від таких тварин зменшує заплідненість свиноматок та супроводжується зниженням їхньої багатоплідності [13].…”