Abstract:Стаття присвячена визначенню посадових осіб як суб’єктів адміністративного правопорушення, що пов’язані з корупцією. Встановлено, що в умовах сьогодення за побігання та протидія будь-яким корупційним проявам залишається першочерговим завданням в Україні. Доведено, що виходячи із позицій законодавця, в теорії адміністративно-деліктного права, суб’єктний склад адміністративної відповідальності поділяється на наступні види: а) загальна адміністративна відповідальність; б) спеціальна адміністративна відповідальніст… Show more
Cтаттю присвячено характеристиці суб’єктів корупційних правопорушень у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано наукові публікації, законодавчі та підзаконні акти, які дозволяють розкрити тему дослідження. Указано, що суб’єкт вчинення корупційних правопорушень у сфері охорони здоров’я має спеціальний характер. Зроблено висновок, що такими суб’єктами можуть бути державні службовці центральних і місцевих органів управління закладами охорони здоров’я. Державні службовці Міністерства охорони здоров’я України та місцевих державних адміністрацій можуть порушити норми антикорупційного законодавства. До суб’єктів корупційних правопорушень у сфері медицини належать службовці органів місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають заклади охорони здоров’я. Також корупційні правопорушення можуть бути вчинені працівниками закладів охорони здоров’я, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. Порушити норми антикорупційного законодавства можуть генеральний директор, директор, головний лікар закладу охорони здоров’я, медичний директор або заступник головного лікаря, завідувач або начальник відокремленого відділення або амбулаторії. Звернено увагу на відсутність однакового визначення посадової особи в різних законодавчих актах. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства для врегулювання питання про визначення переліку осіб, котрі можуть бути суб’єктами корупційних правопорушень у сфері медицини, а саме: закріпити в Основах законодавства про охорону здоров’я орієнтовний перелік працівників закладів охорони здоров’я, які мають статус посадових осіб публічного права. Передбачити сутність організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків посадових осіб у сфері охорони здоров’я
Cтаттю присвячено характеристиці суб’єктів корупційних правопорушень у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано наукові публікації, законодавчі та підзаконні акти, які дозволяють розкрити тему дослідження. Указано, що суб’єкт вчинення корупційних правопорушень у сфері охорони здоров’я має спеціальний характер. Зроблено висновок, що такими суб’єктами можуть бути державні службовці центральних і місцевих органів управління закладами охорони здоров’я. Державні службовці Міністерства охорони здоров’я України та місцевих державних адміністрацій можуть порушити норми антикорупційного законодавства. До суб’єктів корупційних правопорушень у сфері медицини належать службовці органів місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають заклади охорони здоров’я. Також корупційні правопорушення можуть бути вчинені працівниками закладів охорони здоров’я, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. Порушити норми антикорупційного законодавства можуть генеральний директор, директор, головний лікар закладу охорони здоров’я, медичний директор або заступник головного лікаря, завідувач або начальник відокремленого відділення або амбулаторії. Звернено увагу на відсутність однакового визначення посадової особи в різних законодавчих актах. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства для врегулювання питання про визначення переліку осіб, котрі можуть бути суб’єктами корупційних правопорушень у сфері медицини, а саме: закріпити в Основах законодавства про охорону здоров’я орієнтовний перелік працівників закладів охорони здоров’я, які мають статус посадових осіб публічного права. Передбачити сутність організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків посадових осіб у сфері охорони здоров’я
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.