Стандартизація Медичного Забезпечення У Збройних Силах України: Стан Та Перспективи Розвитку

Abstract

Мета. Вивчення стану стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах (ЗС) України та перспектив її розвитку.
 Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти України з питань оборони держави, охорони здоров’я військовослужбовців і стандартизації, відомчі керівні документи з питань стандартизації та медичного забезпечення ЗС України, а також наукові статті, присвячені питанням стандартизації медичного забезпечення військ. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.
 Результати. Досліджено стан розроблення і впровадження стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів) в систему медичного забезпечення ЗС України та встановлено, що для цього сформована необхідна законодавча і нормативно-правова база. На цей час у Медичних силах ЗС України впроваджено загалом 25 документів (доктрини, накази, керівництва, стандарти, методичні рекомендації, вказівки, збірники описів тощо), що опрацьовані у відповідності до найбільш актуальних стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО. Програмою робіт із військової стандартизації на 2021-2023 роки передбачено опрацювання та впровадження 51 стандарту медичного забезпечення ЗС України та інших складових Сил оборони у відповідності до аналогічних стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО, проте у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану виконання Програми призупинено, а терміни виконання запланованих заходів продовжено.
 Висновки. Функціонування Медичних сил ЗС України і медичних служб інших складових Сил оборони в єдиному законодавчому та нормативно-правовому полі з питань охорони здоров’я в Україні на засадах єдиного медичного простору передбачає обов’язковість застосування в практику надання медичної допомоги військовослужбовцям прийнятих у державі стандартів медичної допомоги (медичних стандартів). Водночас, зважаючи на особливості надання медичної допомоги в умовах бойових дій, які кардинально відрізняються від умов мирного часу, є необхідність опрацювання системи військово-медичних стандартів для надання медичної допомоги військовослужбовцям з бойовою хірургічною і терапевтичною патологією на різних рівнях медичного забезпечення, у тому числі пов’язаною із застосуванням противником зброї масового ураження.