Спектр Протимікробних Властивостей Настоянок Лікарських Рослин

Abstract

У статті обговорені біологічні властивості рослинних препаратів, що не є настільки широко використовуваними в практичній медицині, тому їх призначення при гнійно-септичних інфекціях не могло спричинити поширеної стійкості до них. Метою роботи було встановлення та порівняння спектра протимікробних властивостей настоянок лікарських рослин для формування резерву нових джерел протимікробних засобів, одними з яких можуть бути екстракти з рослин. Скринінг протимікробних властивостей іn vitro провели для 12 рослинних настоянок на 15 тест-штамах мікроорганізмів. Виявлено наявність протимікробних властивостей у настоянок лікарських рослин, найпереконливіші результати відзначені в настоянок арніки гірської, ехінацеї пурпурової та евкаліпту. Щодо референтних штамів мікроорганізмів, мінімальна інгібуюча та мінімальна бактерицидна концентрації яких коливались від 1 : 128 до 1 : 32, помірна активність відзначена у настоянок м’яти перцевої та софори японської з показниками від 1 : 32 до 1 : 8. У свою чергу, спектр протимікробних властивостей виявився широким до колекційних штамів, що було прогнозованим, але на особливу увагу заслуговують результати, отримані з дослідження впливу на клінічні штами мікроорганізмів, які є поліантибіотикорезистентними. Так, протимікробна активність настоянок рослинного походження зменшувалась на одне розведення щодо кожного чутливого виду, а інколи співпадала, що свідчить про відсутність стійкості до даних препаратів і визначає як рівномірно чутливі референтні колекційні та клінічні штами до екстрактів рослин. Отримані результати продемонстрували, що екстракти рослин є потенційним резервом для формування нових джерел протимікробних засобів, особливо стосовно антибіотикорезистентних клінічних штамів мікроорганізмів, які формуються під постійним впливом синтетичних і напівсинтетичних препаратів.

Антимікробна Активність Настойок Та Рідких Екстрактів З Коренів Лопуха Великого, Лопуха Малого Та Лопуха Павутинистого

“…Зважаючи на значну комплаєнтність, мультивекторну дію та доступну вартість такі лікарські фітопрепарати, як настойки не втрачають своєї популярності в практичній фармації [1]. Широко досліджують антимікробні властивості настойок, які випускає вітчизняна фармацевтична промисловість відносно музейних та клінічних штамів мікроорганізмів [2,3]. Якщо антимікробна активність відносно музейних штамів мікроорганізмів може бути передбачуваною, то у випадках із клінічними штамами мікроорганізмів виявлено антимікробну дію настойок може свідчити про перспективність цієї групи лікарських препаратів як нових джерел ефективних засобів лікування інфекцій, що викликані антибіотикорезистентними клінічними штамами мікроорганізмів [3].…”

“…Широко досліджують антимікробні властивості настойок, які випускає вітчизняна фармацевтична промисловість відносно музейних та клінічних штамів мікроорганізмів [2,3]. Якщо антимікробна активність відносно музейних штамів мікроорганізмів може бути передбачуваною, то у випадках із клінічними штамами мікроорганізмів виявлено антимікробну дію настойок може свідчити про перспективність цієї групи лікарських препаратів як нових джерел ефективних засобів лікування інфекцій, що викликані антибіотикорезистентними клінічними штамами мікроорганізмів [3]. Ряд видів лікарської рослинної сировини містить поліфеноли, зокрема флавоноїди, що здатні проявляти потужну антибактеріальну дію, в тому числі і проти грамнегативних мікроорганізмів, яка, ймовірно, зумовлена їхньою здатністю інгібувати ДНК-гіразу, порушувати цілісність клітинної мембрани та впливати на енергетичні метаболічні процеси бактерій [4].…”