Скарб Мідних Монет Понтійської Держави Мітрідата Vi Евпатора З Роменського Району Сумської Області

Abstract

Мета і наукова новизна статті. У статті досліджено монетний комплекс, виявлений влітку 2022 р. поблизу р. Сула між селами Бродок, Засулля та смт. Недригайлів Роменського району Сумської області, до складу якого входило 19 античних мідних (бронзових) монет Понтійської держави часів Мітрідата VI Євпатора. Висновки. Після входження грецьких апойкій Північного Причорномор’я до складу Понтійської держави часів Мітрідата VI Євпатора в їхньому грошовому обігу з’явилася значна кількість мідних понтійських монет, що спричинило їхнє поширення в Надчорномор’ї, зокрема в Степовій та Лісостеповій зонах сучасної України. Детальне вивчення цього монетного комплексу дало змогу авторам скласти його каталог та систематизувати монети відповідно до емісійних центрів і хронології їхнього карбування. Встановлено, що усі 19 монет Понтійської держави Митридата VI Євпатора із монетного скарбу, знайденого влітку 2022 р. поблизу р. Сула між селами Бродок, Засулля та смт. Недригайлів Роменського району Сумської області, складають дві послідовні групи мідних монет середнього номіналу В, карбованих у містах Amaseia, Amisos та Sinope. 
 Визначено, що у складі скарбу 68,42 % складають монети типу Арес-меч, а монети типу Егіна-Ніка – 31,58 %. Стосовно місць карбування, то монети Amaseia складають 5,26 %, Amisos – 84,21 % та Sinope – 10,53 %
 Авторами проаналізовано класифікації мідних монет Понтійської держави часів Мітрідата VI Євпатора, зокрема Ф. Імхуф-Блумера та Франсуа де Каллатая. Висловлено припущення, що понтійські мідні монети середнього номіналу В типу Ares-Sword карбувалися близько 110–100 рр. до РХ, типу Ares-Sword із літерами IB – близько 100–90 рр. до РХ, а типу Aegis-Nika близько 90–85 рр. до РХ.
 Доведено, що знахідка названого скарбу монет Понтійської держави часів Мітрідата VI Євпатора на території Лівобережного Лісостепу, зокрема в Роменському районі Сумської області, цілком відповідає археологічному контенту цього регіону, зокрема археологічним знахідкам матеріалів зарубинецької культури та відомим авторам нумізматичним джерелам: монетам скіфського царя Скілура, карбованих в Ольвії в 130–120 рр. до РХ та понтійським монетам. Зазначено, що знахідки монет ІІІ–І ст. до РХ на території Сумської області фіксуються не лише в басейні р. Сула, а і в басейні р. Сейм та р. Псел.
 Досліджений у статті грошовий комплекс є важливим джерелом не лише з історії заселеності Посулля наприкінці II – на початку I ст. до РХ та зв’язків населення цього регіону із античним Причорномор'ям, а й з історії монетного карбування в Понтійській державі часів Мітрідата VI Євпатора.