Публічна Служба В Умовах Цифрової Трансформації: Завдання, Функції Та Вектори Розвитку

Abstract

Розглядаються теоретичні інтерпретації мети, завдань та функцій публічної служби, визначаються контури наукової полеміки щодо поняття «публічна служба», підкреслюються особливості зміни векторів розвитку державної служби в умовах цифрової трансформації.
 Формування високопрофесійного кадрового складу державної служби і служби в органах місцевого самоврядування є одним із найбільш пріоритетних напрямів сучасної кадрової політики держави. Ключова проблема демократизації державної влади висуває на порядок денний спроможність та вміння державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування налагодити широкомасштабний діалог у системі «держава – громадянин». Звідси – стратегічне значення державної кадрової політики у формуванні професійного кадрового складу органів публічної влади, здатного ефективно працювати в умовах цифрової трансформації економіки, формування правової демократичної держави та розбудови громадянського суспільства.
 Метою статті є визначення завдань і функцій державної служби в умовах цифрових перетворень всієї системи публічного управління в Україні.
 Наголошується на стратегічному значенні державної кадрової політики у формуванні професійного кадрового складу органів публічної влади. Робиться висновок про те, що в умовах цифровізації публічна служба є політичним, організаційно-управлінським та соціальним інститутом держави, який забезпечує комплекс відносин між громадянами та їх спільнотами та державою, використовуючи при цьому владні ресурси. Визначаються основні аспекти актуальності проблем держави і влади, принципів, форм, механізмів і засобів діяльності державного апарату та державної служби у цифровому суспільстві.