Професійний Практикум Як Метод Управління Самоосвітою У Процесі Професійної Підготовки

Abstract

У статті презентовано результати емпіричного дослідження впливу самоосвіти на професійну діяльність офіцера. У результаті дослідження встановлено переважні форми самоосвіти для різних груп офіцерів. На етапі адаптації найбільш значними є такі форми самоосвіти, що забезпечують входження офіцера у професійне середовище, засвоєння норм, вимог до професійної діяльності тощо. На етапі стабільного функціонування самоосвіта забезпечує стійкість професійної діяльності офіцера. Отримані результати характеризують також взаємодію форми та змісту на різних етапах професійного розвитку особистості. На етапі адаптації ця взаємодія фіксує, що самоосвіта виконує пристосувальне та аналітичне завдання, спостерігається достатньо чітка відповідність змісту адаптивним та аналітичним формам самоосвіти. На етапі стабільного функціонування переважає аналітичний зміст самоосвіти, водночас відзначається поява її проєктних форм та відповідного змісту. На інноваційному етапі ця тенденція посилюється, причому до проектних форм самоосвіти входять аналітичний та проєктний змісти.Проведене емпіричне дослідження дозволило розробити й апробувати систему форм та методів роботи з удосконалення професійної самоосвіти офіцера, спроєктувати та реалізувати комплекс заходів, спрямований на підвищення продуктивності цього процесу. Відповідно до розробленої концептуальної моделі така система містить: професійний практикум самоосвіти та систему методів управління нею. Жанр, у якому відбувається навчання аналітичним навичкам діяльності, визначається як рефлексивно-творчий. Він інтегрує у собі умови породження нових знань, способів подолання ситуацій утруднення та забезпечує умови для особистісного зростання. За способом пошуку знань професійний практикум належить до активних методів навчання, що означає включення учасників до позиції активного пошуку проблем та способів їхнього вирішення.