Проблеми Підвищення Економічної Ефективності Виробництва На Підприємствах Харчової Промисловості

Abstract

ЕКОНОМІКА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВО СТІ № 4(24) 2014 войтенко К.а. аспирант кафедра учета и аудита Одесская национальная академия пищевых технологий ул. Канатная, 112, г. Одесса, Украина, 65039 ПроБлемы Повышения эКономичесКой эффеКтивности Производства на ПредПриятиях Пищевой Промышленности Существуют различные методики определения эффективности производства, но они не приспособлены для пищевых предприятий и современных условий развития национальной экономики. Для того, чтобы эффективность была научно обосновано определена, необходимо её «корректировать» с учётом предпринимательского риска, желания государства защищать инвестиции и бороться с теневой экономикой. Деятельность предпринимателя направлена на защиту своей фирмы от рисков, угрожающих её прибыльности, эффективности. Ключевые слова: эффективность производства, эффективность потребления пищевых продуктов, инвестиционный (предпринимательский) риск.

Особливості Розвитку Професійно Значущих Якостей Майбутніх Фахівців Харчової Галузі Під Час Навчання У Закладах Вищої Освіти

“…Соціальну -з доступом до інформації, що забезпечує функціонування підприємства громадського харчування, міжособистісні взаємодії, комунікації [10]. Аналізуючи роботу сучасного фахівця з технології харчування, Т. Лазарева [8], Г. Махонько та К. Клименко [6] відзначають її полікомпонентність та поліфункціональність. Підтверджує цю думку дослідниця Т. Мостенська [7].…”

“…Погоджуючись з думкою О. Проскурняк, реалізацію функцій діяльності пов'язуємо із якостями особистості працівника [11]. Серед професійнозначущих якостей особистості фахівця з технології харчування визначаємо: когнітивні (розвиток мислення, інтелекту, пам'яті, уваги, особливості сприймання); комунікативні (контактність, ввічливість, уважність, особистісну й професійну культура, змістовність й доречність спілкування, високу пізнавальну здібність); компетентнісні (працелюбність, відданість справі, обізнаність, об'єктивність, досвідченість, професійне самовизначення, прагнення до саморозвитку й самореалізації); емоційно-вольові (цілеспрямованість, активність, упевненість у власних силах, наполегливість, дисциплінованість, оптимістичність, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, зібраність), мотиваційно-ціннісні (бажання працювати за фахом, професійні інтереси, позитивну мотивацію до професійної діяльності, здатність досягати мети, ціннісні орієнтири та установки, професійні прагнення), моральнопсихологічні (чесність, порядність, дотримання морально-етичних норм, гуманізм, толерантність, почуття відповідальності за власні слова та вчинки) [8].…”