Порівняльна Характеристика Впливу Омега-3 Поліненасичених Жирних Кислот, Статинів Та Їх Комбінування На Показники Ліпідного Спектра Крові, Судинно-Тромбоцитарного Гомеостазу І Варіативності Ритму Серця У Хворих На Цукровий Діабет 2-Го Типу З кардіоваскуля

Abstract

Резюме. Актуальність. Особливу зацікавленість у лікуванні дисліпопротеїнемій (ДЛП) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД-2) з кардіоваскулярною автономною нейропатією (КАН) викликає аналіз ефективності комбінування омега-3 поліненасичених жирних кислот (w-3 ПНЖК) і статинів, однак інформація про особливості їх використання неоднозначна, має фрагментарний характер, є предметом дискусії, а тому потребує подальшого уточнення. Мета. Проведення порівняльної характеристики впливу w-3 ПНЖК, статинів та їх комбінування на показники ліпідного спектра крові, судинно-тромбоцитарного гомеостазу і варіативності ритму серця (ВРС) у хворих на ЦД-2 з КАН. Матеріали та методи. Обстежено 75 хворих на ЦД-2 із функціональною стадією КАН. У крові визначали концентрацію глюкози, глікозильваного гемоглобіну, загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої (ХС ЛПВЩ) і низької щільності (ХС ЛПНЩ); вміст ендотеліну-1 (ЕТ-1), тромбоксану B 2 (TXB 2), 6-кетопростагландину F 1α (6-ketoPGF 1α), розраховували коефіцієнт атерогенності (КА), співвідношення TXB 2 /6-ketoPGF 1α. З метою оцінки результатів короткотривалої ВРС використовували часові й спектральні параметри. Пацієнти з ЦД-2 та функціональною стадією КАН були стратифіковані на чотири групи і протягом трьох місяців, окрім цукрознижувальної терапії, отримували: 1-ша група (n = 21)-препарат w-3 ПНЖК 1 капс/добу; 2-га група (n = 22)-симвастатин 20 мг/добу; 3-тя група (n = 17)-препарат w-3-ПНЖК 1 г/добу і симвастатин 10 мг/добу; у контрольній (n = 15)-стандартну цукрознижувальну терапію протягом трьох місяців. Результати. Включення в лікувальні заходи препарату w-3 ПНЖК виявляло більш значуще порівняно з симвастатином зниження рівня ТГ, зменшення вмісту КА та збільшення концентрації ХС ЛПВЩ і не впливало на концентрацію ЗХС і ХС ЛПНЩ. Використання симвастатину супроводжувалось більш вірогідним зменшенням рівня ЗХС, ХС ЛПНЩ, КА, ТХВ 2 , TXB 2 /6-ketoPGF 1α і зростанням вмісту ХС ЛПВЩ, ЕТ-1, 6-ketoPGF 1α ; часових і спектральних параметрів ВРС. Комбінація w-3 ПНЖК і симвастатину супроводжувалась найбільш вираженими, позитивними, вірогідними змінами ліпідного обміну, ендотеліальної функції, ТХВ 2 , TXB 2 /6-ketoPGF 1α ; часових і спектральних параметрів ВРС. Висновки. Отримані результати дозволяють вважати, що ефективність комбінованої терапії w-3 ПНЖК і симвастатином не пов'язана зі станом компенсації захворювання, а є результатом безпосереднього впливу цих фармакологічних агентів на досліджувані показники, що обґрунтовує доцільність її використання в лікуванні ДЛП у хворих на ЦД-2 і функціональну стадію КАН.

Зміни рівнів простагландинів у сироватці крові в пацієнтів iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою на фоні цукрового діабету ІІ типу

“…The results of their studies indicate an increase in 8-iso-prostaglandin level to (386.3 ± 42.2) pg/ml in patients with the combined pathology (type 2 DM and NAFLD), which is significantly higher compared to the patients with type 2 diabetes without NAFLD ((202.2 ± 84.5) pg/ml, p < 0.05) and 10 times higher compared to healthy persons ((38.8 ± 6.0) pg/ml, p < 0.001). On the basis of their research, it was also concluded that patients with type 2 DM and associated pathology (type 2 DM and NAFLD) have excessive weight and obesity of varying degrees [20].…”