Повторна Реваскуляризація Рецидиву Хронічної Артеріальної Недостатності У Пацієнтів Після Реконструкції Аорто/Клубово-Стегнової Зони

Abstract

Мета роботи. Покращити результати повторної реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності у віддаленому післяопераційному періоді після реконструкції аорто/клубово-стегнової зони.
 Матеріали і методи. Протягом 2006–2019 рр. простежено віддалені результати хірургічного лікування 522 хворих. Оперативне втручання проведено 353 пацієнтам, з яких у 260 мало місце порушення кровотоку по стегно-підколінному сегменті. У вказані терміни прооперовано 159 пацієнтів із приводу оклюзивно-стенотичного ураження клубово-стегнової зони, з яких у 94 мало місце порушення кровоплину по стегно-підколінному артеріальному руслі. На час первинного хірургічного втручання у 228 пацієнтів діагностовано хронічну артеріальну недостатність (ХАН) ІІІА ст. (за класифікацією R. Fontaine з урахуванням критеріїв Європейської робочої групи (1992)), у 189 – ХКІНК ІІІБ–ІV ст., у 98 – ХАН ІІБ ст. У 92 (17,6 %) хворих був гемодинамічно значимий стеноз екстракраніальних артерій, з них 75 проведено оперативне втручання на судинах шиї в умовах хірургічного лікування атеросклеротичного ураження аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла.
 Результати й обговорення. У 78 пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності нижніх кінцівок у віддаленому післяопераційному періоді повторне оперативне втручання здійснювали з урахуванням особливостей первинної реваскуляризації артеріального русла, локалізації стенотично оклюзивного процесу, його поєднання та поширення атеросклеротичного процесу. Повторна реваскуляризація ускладнилася розвитком тромбозу сегмента реконструкції (10 випадків, що становить 12,8 % спостережень).
 Висновки. Основним реваскулярним втручанням у пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності є нестандартні, технічно складні, багаторівневі решунтуючі операції. При реваскуляризації гомілкового артеріального сегмента використовували стегно/підколінно-гомілкове аутовенозне шунтування та ендоваскулярну ангіопластику.

Профілактика Реперфузійно-Реоксигенаційного Синдрому У Пацієнтів Із Хронічною Критичною Ішемією Нижніх Кінцівок Шляхом Корекції Кислотно-Основного Стану Крові

“…Це є наслідком таких факторів: порушення в системі кисневотранспортної функції крові, балансу електролітів крові, прооксидантно-антиоксидантної рівноваги та кислотно-лужного балансу [3,9]. Порушенню кислотнолужного балансу у цьому патофізіологічному ланцюгу, за даними літератури, не надається до-статньої уваги при лікуванні реперфузійно-реоксигенаційного синдрому [10].…”

“…Необхідно проводити реваскуляризацію артеріального русла нижніх кінцівок у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН при ризику розвитку РРС на фоні системної підготовки з метою профілактики та лікування РРС одночасно із корекцєю КЛБ [8,10]. Саме такий підхід до вирішення питання дає можливість вже напередодні оперативного втручання підвищити рН до рівня 7,21 од., парціальний тиск Р СО 2 та вміст в крові Т СО 2 збільшити у 1,6 раза (р<0,05) вміст у венозній крові SBC та у 1,4 раза (р<0,05) вміст H CO 3 .…”