Пероксисомні Біогенні Порушення В Спектрі Синдрому Цельвегера: Діагностика, Моніторинг І Лікування Відповідно До Рекомендацій Глобальної Фундації Пероксисомних Захворювань

Abstract

Стаття присвячена сучасним принципам діагностики та лікування пероксисомних біогенних порушень у спектрі синдрому Цельвегера відповідно до рекомендацій глобальної фундації пероксисомних захворювань 2016 р. Автори представили клінічні особливості захворювань даного спектра. Ураження нервової, кісткової, сечовидільної, ендокринної, сенсорної систем і зубної емалі є характерною ознакою захворювання. Окремо виділено власне клінічне спостереження, пов’язане з порушенням окислення жирних кислот із дуже довгими ланцюгами в дитини раннього віку. Розділ діагностики захворювань спектра синдрому Цельвегера заснований на світових стандартах і включає маркери β-окислення дуже довголанцюжкових жирних кислот, а також α-окислення пристанової і фітанової кислот, метаболізму піпеколінової кислоти й інших пероксисомних дисфункцій. Остаточний діагноз пероксисомних біогенних порушень у спектрі синдрому Цельвегера на сучасному етапі встановлюється методом генетичного тестування, за допомогою методів секвенування нового покоління для генів PEX. Тяжкість неврологічних розладів і прогредієнтний перебіг захворювання, а також можливість лікування Х-зчепленої адренолейкодистрофії відкрили перспективи скринінгу для Х-зчепленої адренолейкодистрофії (X-ALD), заснованого на комбінації рідинної хроматографії і тандемної мас-спектрометрії (LC-MS/MS), для виявлення підвищених рівнів VLCFA у новонароджених у плямах крові. Клінічний моніторинг із моменту встановлення діагнозу включає корекцію стартових порушень і виявлення симптомів захворювання, що з’являються пізніше.