Особливості фенології совкоподібних лускокрилих (Lepidoptera, Noctuoidea) в умовах приміської зони міста Житомир

Abstract

Встановлено, що одним із аспектів екології Noctuoidea, які висвітлені недостатньо, є особливості сезонної динаміки (фенології) цієї групи комах. Упродовж періоду досліджень (2011-2020 рр.) зібрано 2770 екземплярів совкоподібних лускокрилих, що належать до 134 видів, 23 підродин і 3 родин. Літ імаго виявлених видів триває зазвичай зі середини березня до середини листопада. З'ясовано, що для совкоподібних досліджуваного району характерними є два типи діапаузи: літня та зимова. Літня діапауза притаманна для 7 видів (5,2 %) цього ноктуоїдного комплексу. Решта видів перебуває в зимовій діапаузі на різних стадіях життєвого циклу. Встановлено, що найбільшою в досліджуваній ентомофауні є частка видів, що зимують на стадії гусені різного віку (56 видів; 41,8 %). На стадії лялечки зимує 52 види (38,8 %), яйця – 19 видів (14,2 %), імаго – 7 видів (5,2 %). Виявлено види, що можуть зимувати на різних стадіях життєвого циклу. На стадії лялечки або гусені зимують 3 представники родини Noctuidae. Ще 3 представники цієї родини здатні зимувати на стадії або лялечки, або гусені, або імаго. З'ясовано, що Agrotis ipsilon (Hufnagel, 1766) в досліджуваному районі зимує тільки на стадії лялечки. Охарактеризовано особливості співвідношень між видами, що зимують на тій чи іншій стадії розвитку, в окремих родинах. Виявлено 3 види досліджуваної ентомофауни, що здатні до міграцій з південніших регіонів. Встановлено, що в умовах приміської зони Житомира 76 видів (56,7 %) є моновольтинними, для решти видів характерний полівольтинізм (причому в досліджуваному районі вони дають 2 генерації на рік). Відповідно до класифікації, запропонованої в роботі З. Ф. Ключко, К. К. Голобородько та ін. (2011), здійснено розподіл фауни Noctuoidea досліджуваного району на фенологічні угруповання. Виявлено, що більшість видів совкоподібних належить до транссезонного угруповання (40 видів; 29,8 %); літнє та літньо-осіннє угруповання однакові за кількістю видів (по 33 види; 24,6 %); до весняно-літнього угруповання входить 10 видів (7,5 %); весняне угруповання формують 8 видів (5,9 %); найменш чисельними є осіннє та осінньо-весняне угруповання (по 5 видів; 3,8 %).