Особливості Суб’єктивних Стратегій Людини В Ситуації Соціального Виключення (На Прикладі Втрати Роботи)

Abstract

Левченко Вікторія Володимирівна канд. філос. наук, доцент, доцент кафедри психології Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України Нежинська Олена Олександрівна канд. психол. наук, доцент, доцент кафедри психології Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України УКРАЇНА Втрата роботи, безробіття в контексті соціального виключення є по суті вилученням людини зі сфери праці, коли вона позбавляється звичних для неї соціальних зв'язків, відчужується від оточення та не включена у професійну діяльність. Сама діяльність як така припиняється у цьому випадку, і особистість знаходиться на певній дистанції з іншими соціальними групами, що відповідно впливає і на образ її життя. А якщо це триває певний час, то навіть вже після пів року виключення з професійної діяльності у такої людини відбуваються зміни у міжособистісній взаємодії й загалом у світогляді.Необхідним є зазначити, що виключення (англ. alienation, нім. entfremdung) -відділення від людей, процесу і результатів їх діяльності. поняття «виключення» відносять до французької соціології середини 1960-х рр. ХХ століття. На той час це явище пояснювалось існуванням у суспільстві окремих осіб або груп населення, які є соціально непристосованими через певні індивідуальні вади, головні з яких безвідповідальність та легковажність. Пізніше (у 1970-х рр.) у роботах Р. Ленуара було показано, що феномен «виключення» набуває характеру не індивідуальної невдачі та непристосованості деяких індивідів («виключених»), а соціального феномену, джерела якого полягають у принципах функціонування сучасного суспільства.Взагалі тема виключення відноситься до числа важливих серед зарубіжних (А. де Хаан (Arjan de Haan) [1], Х. Сілвер (Hilary Silver) [2] та ін.) і вітчизняних (О. В. Макарова [3], Г. Ю. Міщук, Г. М. Юрчик [4] та ін.) науковців. Також ще у творчості Ф. Кафки відчуження особистості, її самотність, відсутність контактів, беззахисність, залежність і приниження, нелюдська і бездушна влада держави, його інститутів і бюрократичних установ розкриті з винятковою переконливістю.Термінологія соціального виключення була прийнята на рівні Європейського союзу наприкінці 1980-х -початку 1990-х рр. ХХ століття. У 2001 р. на Європейському саміті в Лакені (королівській резиденції під Брюсселем) було визначено статистичні індикатори «соціального включення», які відбивають чотири важливих прояви (маркери) «соціального включення» та «соціального виключення»: бідність (рівень доходів), зайнятість, здоров'я й освіта. Саме у ситуації втрати роботи людина відходить від міжособистісної взаємодії (в психологічному аспекті), що має суттєві психологічні та соціальні наслідки, і, як правило, це позначається на її особистісному та професійному розвитку. Тут слід відмітити, що виключення або відторгнення (відчуження)