Особливості Реабілітаційних Заходів Для Дітей Шкільного Віку Із Зони Конфлікту На Сході України

Abstract

Резюме. Мета. На підставі визначених тенденцій змін стану здоров'я дітей шкільного віку із зони конфлікту на сході України, психологічних особливостей даного контингенту, окреслити принципи їх реабілітації у межах медико-психологічного супроводу для зменшення числа дітей із психосоматичними розладами, психологічними відхиленнями в умовах дії посттравматичного стресу різного рівня. Матеріали та методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 286 дітей шкільного віку, які мешкають на території Донецької і Луганської областей, та переселенців з цих зон. Для кількісного визначення рівня стресу використовували кардіоінтервалографію з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму. Психологічні особливості визначали з використанням методик: багатовимірної оцінки дитячої тривожності, внутрішньої картини здоров'я, тесту М. Люшера. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем оцінювали із урахуванням показників: кортизолу, адреналіну, норадреналіну, продуктів ПОЛ; стрес-лімітуючих систем: серотоніну, мелотоніну, відновленому глутатіону, активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази. Результати. У роботі наведено виявлені в стані здоров'я дітей особливості, характер психологічних відхилень із урахуванням дії психоемоційного стресу. Подано пропозиції стосовно медико-психологічного супроводу та реабілітації даного контингенту. Висновки. Більшість дітей із зони збройного конфлікту має підвищений рівень емоційного напруження, що провокує активацію стрес-регулюючих систем. Зазначене впливає на формування психологічних відхилень та особливостей у стані здоров'я, що потребує проведення реабілітаційних заходів задля попередження розвитку та виникнення загострень патології різних систем організму. Ключові слова: діти із зони військового конфлікту, психосоматичне здоров'я, психологічні відхилення, реабілітація, медико-психологічний супровід.