Особливості Перебігу Вагітності У Жінок Із Непліддям На Тлі Внутрішньопечінкового Холестазу

Abstract

Мета дослідження – з’ясувати роль порушень гепатобіліарної системи у виникненні акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
 Матеріали та методи. Проаналізовано 260 амбулаторних карт жінок, які звернулись із приводу лікування безпліддя і яким було призначено та проведено застосування програми ДРТ (запліднення in vitro). Із 260 розпочатих циклів вагітність настала у 56 (21,8 %) жінок (основна група). 30 жінок, вагітність у яких настала без застосування ДРТ, склали контрольну групу.
 Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів займають важливе місце серед екстрагенітальної патології у вагітних і досить часто сприяють розвитку акушерської патології. Вагітність, що настала після використання допоміжних репродуктивних технологій на фоні масивної гормональної підтримки, може призвести до тяжких необоротних змін гепатобіліарної системи. Проведений ретроспективний аналіз встановив, що вагітність після ДРТ у жінок із внутрішньопечінковим холестазом має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода. Майже 40 % дітей народились у стані асфіксії, причому в 11,1 % відмічено тяжкий її ступінь, третина цих дітей була недоношеною, і 40,0 % мали ознаки гіпотрофії, а у 66,7 % дітей був порушений перебіг ранньої неонатальної адаптації. Вищою була і перинатальна смертність.
 Висновки. Вагітність після ДРТ у жінок з внутрішньопечінковим холестазом має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода, що потребують детальнішого дослідження для розробки патогенетично обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів.