Особливості Вікових Змін Та Темпів Зростання Захворюваності Населення України На Рак Ендокринних Органів

Abstract

Мета дослідження: визначити вікові характеристики та динаміку змін темпів розвитку основних гормонзалежних форм раку населення України. Матеріали та методи. Аналіз динамічних характеристик вікових змін розвитку онкологічних хвороб ендокринних органів (рак молочної, щитоподібної та передміхурової залоз, яєчників та тіла матки) серед населення здійснювали за офіційними матеріалами Канцер-реєстру України з охопленням періоду 2000-2018 рр. До розрахунку брались стандартизовані показники захворюваності на 100 тисяч населення, визначені за українським стандартом. Вплив факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності визначали опосередковано шляхом поділу території України на зони спостереження за критерієм показників пріоритетних форм господарської діяльності. Обробку статистичної інформації здійснювали із використанням загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях статистичних методів та t-критерію Стьюдента. Результати. Виявлено залежність якісних та кількісних характеристик формування злоякісних новоутворень ендокринних органів від території та екологічних умов проживання населення. Динамічні повікові зміни свідчать, що кожний наступний період спостереження характеризується більш високим рівнем захворюваності та вираженою тенденцією до більш ранньої появи першого новоутворення. Висновки. За результатами динамічних досліджень, що охоплюють 20-річний період, установлено стабільне зростання захворюваності населення на онкопатологію ендокринних органів. Показано, що кожний наступний період спостережень характеризується більш високим рівнем захворюваності та вираженою тенденцією до більш раннього прояву першого новоутворення. Отримані результати рекомендовано враховувати при організації та проведенні медичних оглядів, в лікувальній роботі та сфері профілактичної медицини.

Хімічне Забруднення Атмосфери Як Проблема Неприйнятного Ризику Для Здоров’я Населення

“…Серед них найбільшу загрозу здоров'ю населення спричиняють Pm, O 3 , NO 2 та SO 2 . Важливу увагу звертають на визнання сукупного впливу суміші багатьох забруднювальних речовин на здоров'я людини та безпеку її життєдіяльності, коли дані забруднюючі речовини вступають в реакцію та виникає синергетичний токсичний ефект, коли забруднюючі речовини посилюють негативний вплив одна одної, а також ефект сумації, коли дві або більше забруднювачів повітря чинять негативний вплив на організм та викликають однакові захворювання [4].…”

“…Європейський Союз розглядає забруднення повітря як глобальну загрозу, що призводить до значного погіршення здоров'я населення і стану довкілля. За оцінкою Єврокомісії, для європейців забруднення повітря -це друга з найбільших екологічних причин після зміни клімату, що викликає стурбованість і потребує від влади імплементації ефективних заходів його зменшення [4]. За результатами наукової дискусії, організованої Європейським агентством навколишнього середовища, на сьогодні потенційний ризик впливу хімічних сполук довкілля загалом є недооціненим, більшість з них залишається мало дослідженою.…”

“…За результатами наукової дискусії, організованої Європейським агентством навколишнього середовища, на сьогодні потенційний ризик впливу хімічних сполук довкілля загалом є недооціненим, більшість з них залишається мало дослідженою. Таку ситуацію фахівці пояснюють фактом історичної упередженості щодо поглиблення знань і забезпечення більшої інформації стосовно хімічних сполук з відомим ризиком [4]. У Європі з впливом забруднення повітря пов'язують близько 400 тисяч випадків передчасної смерті на рік та багато неінфекційних захворювань, у тому числі злоякісних пухлин.…”

“…Хвороби серцево-судинної системи, інфаркти та інсульти -найбільш часта причина смерті внаслідок дії забруднення повітря після захворювань респіраторної системи та раку легенів в Європі. Це зумовлює необхідність розробки і впровадження у містах спеціальних програм щодо зниження ризику розвитку онкопатології населення [4]. За даними Європейського Бюро ВООЗ забруднення атмосферного повітря є провокуючою причиною близько 10 % всіх випадків респіраторних захворювань серед дітей, 3-7 % нових випадків хронічних обструктивних захворювань органів дихання, 3-15 % нових випадків бронхіальної астми.…”

“…При тривалому надходженні ксенобіотиків, що не піддалися метаболічним перетворенням в організмі, створюються умови для їх кумуляціі (у нирках, кістках, печінці), виникають хронічні синдроми та хвороби накопичення. Усі ці ураження органів та систем (ЦНС, печінки, нирок, системи крові) можуть проявлятися синдромами ксеногенної інтоксикації [4]. Хронічна патологія безпосередньо пов'язана з нейро-, гепато-та нефротоксичною дією ксенобіотиків та індивідуальною гіперчутливістю.…”