Особливостві Гіперсприйнятливості До Гістаміну Дихальних Шляхів У Хворих На Бронхіальну Астму Дітей Шкільного Віку За Різних Запальних Фенотипів Захворювання

Abstract

На базі Обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці у 83 школярів, хворих на персистуючу бронхіальну астму, вивчалася діагностична цінність показників гіперсприйнятливості дихальних шляхів до гістаміну для верифікації запальних фенотипів захворювання. Першу (І) клінічну групу склали 47 дітей (56,6 %) з еозинофільним фенотипом бронхіальної астми, до другої (ІІ) групи ввійшли 36 пацієнтів (43,4 %), хворих на бронхіальну астму нееозинофільного/нейтрофільного фенотипу. У всіх хворим досліджували неспецифічну гіперсприйнятливість дихальних шляхів до прямих подразників за допомогою провокаційного спірометричного тесту з інгаляціями серійних розведень гістаміну (за методом E.F. Juniper, 1994). Обчислювали такі показники: провокаційну концентрацію гістаміну (ПК20Г), провокаційну дозу гістаміну та дозозалежну криву). Для оцінки діагностичної цінності тестів визначали їх чутливість, специфічність, передбачувану цінність позитивного та негативного результатів.Бронхопровокаційну пробу з серійними розведеннями гістаміну доцільно використовувати для верифікації бронхіальної астми в дітей шкільного віку. А саме ПК20Г < 8,0 мг/мл виявляється високочутливим скринінговим тестом (чутливість 95 %) у встановленні діагнозу бронхіальной астми за різних запальних фенотипів. Жоден із показників неспецифічної гіперсприйнятливості дихальних шляхів до гістаміну недоцільно самостійно використовувати як скринуючий метод для верифікації еозинофільного фенотипу БА через високу частоту хибнонегативних результатів. Найбільш інформативним для підтвердження еозинофільного фенотипу захворювання виявляється показник гіперреактивності бронхів до гістаміну (дозозалежна крива ≥ 3,0 ум.од.) завдяки високій специфічності тесту (94 %) та незначній кількості (17 %) помилкового діагностування еозинофіласоційованого запалення дихальних шляхів за його відсутності.