Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
The aim of this study is to determine the effects of structural soil restoration on the buffering capacities of these soils, their productivity, and the efficiency of their use as a basis for sustainable management. Based on a review of literature sources and our own experimental research, the proposed article shows the possibility of improving the buffering capacities of sod-podzolic cohesive sandy soils through the use of structural amelioration as an effective measure to protect them from degradation and ensure their resilience to climate change. The use of structural ameliorants (clay and peat) in the studied soils improves the granulometric composition, has a positive effect on the pH-buffering capacities, and contributes to optimizing the moisture capacity of soil. It was found that the efficiency of the application of structural amelioration on sod-podzolic cohesive sandy soils increases significantly with the local application method (e.g., clay in a dose of 10 t/ha or a combined application of clay in a dose of 2 t/ha with lowland peat in a dose of 3 t/ha). The largest yield increase in winter wheat (27.2%) was achieved by the local application of 2 t/ha of clay combined with peat in a dose of 3 t/ha.
The aim of this study is to determine the effects of structural soil restoration on the buffering capacities of these soils, their productivity, and the efficiency of their use as a basis for sustainable management. Based on a review of literature sources and our own experimental research, the proposed article shows the possibility of improving the buffering capacities of sod-podzolic cohesive sandy soils through the use of structural amelioration as an effective measure to protect them from degradation and ensure their resilience to climate change. The use of structural ameliorants (clay and peat) in the studied soils improves the granulometric composition, has a positive effect on the pH-buffering capacities, and contributes to optimizing the moisture capacity of soil. It was found that the efficiency of the application of structural amelioration on sod-podzolic cohesive sandy soils increases significantly with the local application method (e.g., clay in a dose of 10 t/ha or a combined application of clay in a dose of 2 t/ha with lowland peat in a dose of 3 t/ha). The largest yield increase in winter wheat (27.2%) was achieved by the local application of 2 t/ha of clay combined with peat in a dose of 3 t/ha.
Мета. Метою цієї роботи є висвітлення результатів оцінювання й аналізу тенденцій, сучасного стану й галузевих особливостей готовності аграрних підприємств різних розмірів до впровадження інноваційних проєктів та управління ними. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: бібліометричний і кластерний аналіз за допомогою програми VOSviewer – для визначення стану й кластеризації досліджень на основі бази Scopus; статистичні методи нормування даних (за розмахом варіації, відносно еталона, з використанням сигмоїдної функції) – для оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними; кореляційний аналіз – для виявлення ступеня співпадіння результатів, обчислених за різними методами нормування даних; математичне вирівнювання динамічних рядів – для визначення тенденцій зміни й прогнозування готовності підприємств до впровадження інноваційних проєктів; описова статистика й графічний – для наочного представлення здобутих результатів; монографічний та абстрактно-логічний – для узагальнення результатів оцінювання. Емпіричною базою дослідження були дані Державної служби статистики України та дані 46 аграрних підприємств Харківської області. Результати. Апробація методології визначення готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними підтвердила практичну придатність її застосування, дала змогу порівняти результати, обчислені за різними методами нормування даних, а також дозволила виявити й проаналізувати фактичний рівень і динамку вказаної готовності. У разі збереження наявних тенденцій спрогнозовано підвищення інтегрального показника готовності українських підприємств у 2025 р. у галузі рослинництва до 81,5 бала, галузі тваринництва – до 54,9 бала. У цілому по аграрній галузі й по тваринництву зокрема великі підприємства мали вищий інтегральний показник готовності до впровадження інноваційних проєктів, ніж середні та малі підприємства, причому саме середнім притаманна відносно найнижча готовність. У рослинництві відносно вищим рівнем готовності вирізнялися малі підприємства, другу позицію посідали великі, однак відмінності між ними були не настільки істотними, як у тваринництві. Для переважної більшості досліджених аграрних підприємств Харківської області притаманний дуже низький і низький рівень готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними, тому він потребує поліпшення. Оригінальність / наукова новизна. Уперше здійснено оцінку готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними, що дало змогу ідентифікувати тенденції, сучасний стан і галузеві особливості вказаної готовності в цілому та в розрізі великих, середніх, малих, у т. ч. мікропідприємств. Набули дальшого розвитку методологічні положення про оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними в частині порівняння між собою оцінок, здобутих за різними методами нормування даних. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані для (і) удосконалення політики щодо поліпшення готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними з урахуванням галузевих особливостей і розмірів підприємств аграрного сектора; (іі) оцінювання резервів поліпшення вказаної готовності та прогнозування її рівня з урахуванням можливого підвищення регульованих факторів; (iii) ухвалення менеджерами аграрних підприємств управлінських рішень щодо підвищення їх готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними.
Purpose. The objective of the study is a comprehensive evaluation of the level of environmental friendliness of land use in the regions of Ukraine, taking into account the structure of cultivated areas. Methodology / approach. The evaluation of the structure of cultivated areas and the level of productivity in the regions of Ukraine was carried out using the method of complex ranking score. This allowed consolidating data on different crops to a single indicator and evaluating the situation in the regions. The regression method was used to evaluate the dependence of the ranking score on the structure of the cultivated areas and the level of productivity in the regions. A graphical method was also used to display the level of relationship between the studied indicators. Results. It was established that in 2022, the structure of cultivated areas did not significantly differ from the situation in 2020 and 2021. The use of a ranking score of changes in the structure of cultivated areas made it possible to establish that in terms of crop groups, the situation was better in 2022 in the regions of Zakarpattia, Volyn and Rivne. The most violations in the structure of cultivated areas were noted in the regions of Sumy, Mykolaiv and Kirovohrad. It turned out to be the best in the regions of Zakarpattia, Lviv and Volyn in terms of individual cultures. The most problematic situation with respect to the structure of cultivated areas was in the regions of Donetsk, Zaporizhzhia and Luhansk. Originality / scientific novelty. The use of methods of the complex ranking score based on the criterion of environmental friendliness of production (structure of cultivated areas) and the level of its efficiency (crop productivity) made it possible to establish that there is a direct level of connection between these indicators. This fact is proof that the optimal structure of land use has a positive effect on the level of crop productivity. Practical value / implications. The obtained results of the study give grounds for raising the question of creating an economic mechanism aimed at stimulating agricultural enterprises to comply with optimal land use standards in terms of compliance with the structure of cultivated areas.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.