“…Використання факторного аналiзу як метода багатовимiрної статистики дозволило, по-перше, скоротити кiлькiсть показникiв до 14-ти, а саме: iндекс артерiального натяжiння (Insr), коефiцiєнт комплаєнсу (пiддатливостi) просвiту (KPSAsr), iндекс артерiальної жорсткостi (IAGsr), модуль еластичностi (MEsr), швидкiсть пульсової хвилi (PWVsr), коефiцiєнт розширення просвiту (KRPsr), товщина мiжшлуночкової перетинки в дiастолу (MGP), товщина задньої стiнки лiвого шлуночку (ЛШ) в дiастолу (ZSlg), кiнцево-систолiчний розмiр ЛШ (KSDlg), кiнцево-дiастолiчний об'єм ЛШ за Сiмпсоном (KDO), кiнцево-сiстолiчний об'єм ЛШ за Сiмпсоном (KSO), iндекс маси мiокарду ЛШ (IММlg), iндекс резистивностi дугових артерiй нирок (RI4sr), пульсацiйний iндекс дугових артерiй нирок (PI4sr). По-друге, на пiдставi наведених показникiв було одержано чотири нових iнтегральних показника, що, з точки зору клiнiчної iнтерпретацiї, характеризували макроциркуляцiю (МАК), функцiональний стан серця (ФНК), структурний стан серця (СТР) та мiкроциркуляцiю (МIК), а математично являли собою рiзнi лiнiйнi комбiнацiї знайдених 14-ти ультразвукових показникiв стану серця i судин [16]. Значення цих показникiв було обчислено для кожного пацiєнта у дослiдженнi.…”