Одержання Та Опис Екзометаболітів Мезенхімальных Стовбурових Клітин З Кісткового Мозку Собаки

Abstract

У статті розглянуті зміни морфології, інтенсивності проліферації та секреції біологічно активних речовин мезенхімальними стовбуровими клітинами, виділеними з кісткового мозку собаки, залежно від часу знаходження поза організмом. Встановлено, що морфологія клітин у культурі гетерогенна, широко представлені веретеноподібні, фібробластоподібні та округлі клітини. Зменшення різноманітності морфотипів у культурі протягом культивування не спостерігалося; на «пікових» (3–5) пасажах відбувалося зменшення частки основного веретеноподібного типу за рахунок більшого поширення інших форм. Припущення, що різноманітність морфотипів пов’язана з залишковими популяціями клітин тканини походження не підтверджуються даними імунофенотипування. Проліферативна активність у досліді зростала до 3-го пасажу, потім виходила на плато і, починаючи з 5-го пасажу, поступово знижувалась. Одержані результати, в цілому, узгоджуються з літературними даними; проліферативна активність МСК залежить від тканини походження, а кістковий мозок характеризується найшвидшим виходом на плато та найнижчою здатністю до поділу порівняно з клітинами, виділеними з інших джерел. Зміни у секреторній активності за вмістом загального білку раніше не вивчалися. В дослідженні спостерігалася висока значуща кореляція між кількістю клітин та концентрацією білка в кондиційованому середовищі. Разом з тим, встановлено, що на ранніх пасажах до досягнення «піку» відносна продукція білкових компонентів на одну клітину значно вища, ніж у наступних пасажах. У дослідженні використано відносно простий метод оцінки біологічної активності кондиційованих середовищ, у яких культивували МСК за зміною проліферативної активності культури фібробластів миші при внесенні зразка до культури. Спостерігалась дуже висока кореляція між вмістом білка та мітогенною активністю, що дозволяє припустити: важливий внесок у біологічну активність робить механізм пептидної регуляції. Встановлено, що кріоконсервування не погіршує ростові та секреторні властивості МСК.