Мінливість Основних Та Другорядних Ознак Поширених Сортів Фундука В Закарпатті

Abstract

Обсяги світового ринку фундука продовжують зростати. Багато країн планують збільшити площі насаджень цього горіха. На території України починають з’являтися фундукові сади. Ця рослина дає щедрі врожаї, її нескладно вирощувати, а самі горіхи поживні й довго зберігаються. Світовими лідерами з вирощування фундука є Туреччина й Італія. В Україні наразі більше роблять бізнес на продажі саджанців. Дуже важливий вибір місця для закладання товарних плантацій. Треба уникати ділянок на пагорбах через небезпеку морозних вітрів узимку. Також не варто робити сад у долинах та низинах. А ось на рівнинних ділянках насадження витримують сильні морози під час суворих зим. За нормальних умов фундуковий сад починає масово родити за 5–6 років. З одного гектара можна зібрати 3–4 тонни сировини, якщо правильно підготувати землю та доглядати за садом. Більшість фундукових садів в Україні молоді. Основним споживачем фундука є кондитерська промисловість, а отже динаміка виробництва кондитерських виробів обумовлює зміну попиту на фундук, особливо це стосується шоколаду з додаванням горіхів, шоколадних цукерок, тортів, тістечок, печива та вафель. Динаміка зміни цін на фундук в Україні залежать від врожаю, геополітичної ситуації і економічної політики постачальника. Ціна цього горіха в Україні вища, ніж у країн-експортерів, тож вигідніше реалізувати всередині країни. Раніше виробники продавали його переважно у свіжому вигляді. А сьогодні почали будувати на базі господарств підприємства, які будуть скуповувати або надавати послуги з перероблення продукції. При аналізі 54 основних та другорядних ознак встановлено основні, які беруть безпосередню участь у формуванні продуктивності. За цими ознаками наведена оцінка сортів фундука, що свідчить про важливість прояву їх як господарсько-корисних ознак при формуванні продуктивності. Серед мінливих ознак прояву на сортах фундука відмічено кількість сережок на квітконосі, яка загалом становила від 1 до 5 шт., крайні показники (12–15 шт.) траплялися не часто, на цей факт звертали особливу увагу і надалі фіксували мінливі інші ознаки (формування аномальної величини кластера горішків, подвоєння горішка, величина листка, товщина жилкування, опушеність, відростання товстих жирових пагонів, на яких надалі формувались генеративні бруньки, здатність до пагоноутворення).