Мікросателітна Нестабільність При Колоректальному Раку: Частота, Клініко-Морфологічні Особливості, Роль При Виборі Терапії

Abstract

Мета роботи: оцінити частоту та клініко­морфологічні характеристики мікросателітно нестабільного варіанту (MSI) колоректального раку (КРР) в українській популяції. Матеріали та методи. Дослідження включало 351 пацієнта з діагнозом КРР. MSI визначали двома методами: 1) шляхом визначення нестабільності в локусах мікросателітів методом PCR; 2) імуногістохімічно шляхом детекції дефіциту білків системи ММR (MLH1, MSH2, MSH6, PMS2; Dako). Окрім цього, частині пацієнтів із КРР проведено визначення мутацій у генах KRAS, NRAS і BRAF методом PCR­RT. Результати. Показано, що частота виявлення MSI в українській популяції пацієнтів із КРР становила 14,2 %. Статус MSI­КРР частіше визначали у чоловіків, ніж у жінок (25,35 проти 10 %; P = 0,04), за наявності значущих гендерних розбіжностей за віком (P = 0,002). MSI була асоційована зі специфічними гістологічними типами КРР та більшою частотою BRAF­мутацій, хоча при цьому віддалені метастази зустрічалися менш часто (17,4 проти 52,9 %; Р = 0,001) незалежно від статі. Висновки. Скринінг хворих на КРР щодо MSI дозволить виявити додаткових кандидатів на проведення імунотерапії та може поліпшити ефективність лікування.