Російсько-українська війна довела реальність загрози застосування гіперзвукової зброї для досягнення оперативних, а інколи навіть тактичних цілей. Підтвердженням цьому є факти застосування гіперзвукових квазібалістичних ракет 9М723 оперативно-тактичного ракетного комплексу “Искандер-М” та Х-47М2 “Кинжал”, пуски яких здійснюють винищувачі типу МиГ-31К. На жаль, ще одним підтвердженим під час війни став факт, що гіперзвукові літальні апарати (ГЗЛА) є досить складними цілями для існуючих засобів протиповітряної/протиракетної оборони. У статті дані визначення трьох основних типів ГЗЛА – гіперзвукових крилатих ракет, гіперзвукових планеруючих платформ та гіперзвукових квазібалістичних ракет. Відображено відмінні особливості основних характеристик ГЗЛА у порівнянні з іншими засобами повітряно-космічного нападу. Проведено аналіз потенційних можливостей ГЗЛА у розрізі існуючих наукових викликів і фізичних обмежень. Виділено основні проблеми для існуючих систем протиповітряної/протиракетної оборони щодо виявлення та перехоплення ГЗЛА. Визначено перспективні напрямки наукових досліджень в області протидії даному виду озброєнь.