Мовно-Когнітивні Механізми Мотивації Фразем Із Густативним Компонентом

Abstract

Стаття присвячена аналізу чинників мотивації фразеологічних одиниць із густативним компонентом. Запропонована тема є актуальною з огляду на те, що вивчення мотиваційного потенціалу фразеологізмів із залученням когнітивного аналізу перцептивних лінгвокультурних знань допоможе розкрити національну специфіку внутрішньої організації останніх та з’ясувати, як відбувається опрацювання інформації про світ у свідомості носіїв української лінгвокультури, оскільки дозволяє не лише проникнути в глибини етносвідомості, а й дослідити їх через мовні факти. Відстоюємо думку, що значення фразеологізму є вмотивованим семантикою його компонентного складу, де акцент робиться на стрижневий складник ідіоми, що мотивує й експлікує загальну семантику сталого сполучення. Базовим компонентом, що відіграє основну роль у вираженні семантики сталого сполучення досліджуваної тематичної групи, є домінанти смакових відчуттів – ад’єктиви солодкий / гіркий. Сполучаючись із об’єктами референції, останні виявляють стандартні зв’язки з різними класами іменників, апелюючи до ментальної, кількісної, просторової, темпоральної сфер, у межах яких стають базою аксіологічно маркованих фразеологічних одиниць, утворених шляхом метафоричних і метонімічних переосмислень, синестезійного перенесення, що виступають важливим чинником вираження складності досвіду сприйняття. Виразним лексичним підсилювачем фразеологічного образу за вихідною густативною ознакою є порівняння. Означені мовні механізми є глибоко специфічними в аспекті відтворення ставлення українців до світу речей, оскільки поєднують не лише емоцій- ний і оцінний змісти, а й своєрідну сполучуваність, загальні тенденції у виборі форми номінації різних понять, явищ, що є характерними для української лінгвокультури в цілому. Відтак, аналіз мовно-когнітивних механізмів мотивації фразеологізмів із густативним компонентом є релевантним у знаковому культурно-національному просторі мовної особистості.