Мовна Картина Світу: Культурологічний Аналіз

Abstract

У статті проаналізовано екстралінгвальні особливості мови, зокрема в ситуації її застосування як інструменту міжнародної комунікації. Філософсько-епістемологічний підхід дозволив проаналізувати когнітивні функції мовлення та вплив мовної картини світу на порозуміння між комунікантами. Здійснено типологізацію мов на висококонтекстні та низькоконтекстні. Перші характеризуються значною ритуалізацією мовлення й інформативним навантаженням невербаліки. А тому під час вивчення таких мов ідеться не лише про засвоєння лексики та граматики, а і про тривалу інкультурацію. Низькоконтекстні мови менш ритуалізовані, тому інтеграція в їх семіосферу є значно простішою й оперативнішою. Саме це виступає їхньою латентною перевагою в міжнародній комунікації. Водночас низькоконтекстні мови характеризуються значною внутрішньою словотворчою динамікою, тому їхні словники кількісно багатші, ніж у висококонтекстних мов. В умовах глобалізації висококонтекстні мови посилюють регіональну значущість і наративність своєї мовної картини світу, натомість низькоконтекстні – зручні як інструмент міжнародної комунікації. В епоху інтенсифікації міжкультурних взаємодій мовне питання стає все більш вагомим: по-перше, з перетворенням мови на інструмент міжнародного спілкування зазнає зміни її внутрішня концептосфера; по-друге, завдяки поширеності мови у процесах глобальної комунікації посилюються політичний вплив і міжнародна суб’єктність народу-носія. Мова зумовлює рівень солідаризації суспільства, глибину його історичної пам’яті, характер соціокультурної ідентичності. Національні мови є базовим культурним надбанням етнічної спільноти чи народу. А засобом збереження культурної різноманітності світу є передусім збереження його мовного розмаїття.

Names of Milk and Honey in the Language World View of the Ancient Germans

“…Мед мав сакральне значення для германців і був пов'язаним з їх верховним богом Одіном. Мед Зараз дослідники працюють над такими проблемами, як вплив мовної картини світу на порозуміння між комунікантами [2], мовна картина світу у ракурсі енциклопедичного дискурсу [3], асоціативний образ Батьківщини в мовній картині світу української молоді [4].…”