Метод Забезпечення Живучості Комп’ютерної Мережі На Основі VPN-Тунелювання

Abstract

В статті проаналізовано основні підходи до забезпечення живучості комп’ютерних мереж. Показано, що методологія забезпечення живучості, яка застосовується до комп’ютерних систем має часткову відмінність за ту, що застосовується до комп’ютерних мереж, що пов’язано з активним розвитком технологій віртуалізації. Метою статті є розробка методу, який дозволяє забезпечити живучість комп’ютерної мережі, яка є інформаційним середовищем для гарантованого надання цифрових послуг, шляхом використання віртуальних тунелів, заснованих на принципах VPN-тунелювання для делегування «білих» IP-адрес в комп'ютерні мережі, або схеми маршрутизації потоків даних при використанні внутрішніх VPN-серверів з єдиною «білою» IP-адресою. Отримані результати дозволяють: сформулювати наукову задачу з формалізацією необхідних технічних вимог до розроблюваної комп'ютерної мережі; розробити прикладне рішення забезпечення живучості комп’ютерної мережі, засноване на використанні множинних VPN-тунелів; провести ряд експериментів з дослідження ефективності використання різних мережних протоколів в VPN-тунелях; створити підґрунтя для подальший розвитку методології забезпечення живучості комп’ютерних систем для забезпечення безперервності процесів управління мережними інфраструктурами. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування комп’ютерних мереж в частині визначення показників надлишковості при реалізації принципів управління елементами мережі як то сервери, шлюзи, технологічне обладнання тощо

Method of ensuring the survivability of highly mobile computer networks

“…У якості подальшої дослідницької роботи за даним напрямом пропонується провести експериментальні дослідження на базі реального обладнання з метою пошуку нових закономірностей, які неможливо або вкрай складно передбачити внаслідок деградації апаратної складової під час нормального функціонування високомобільних комп'ютерних мереж протягом тривалого часу [13], а також є необхідним для більш повного розуміння траєкторій гілок сценарного дерева, застосувати інші алгоритмічні підходи, такі як метод невизначених множників Лагранжа при розрахунку порогових значень, коли необхідно виконувати реконфігурацію вузлів [14].…”