Лікування Синдрому Міріззі

Abstract

Мета роботи: визначення способу лікування спонтанних внутрішніх біліарних нориць (СВБН) при синдромі Міріззі (СМ).
 Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 8200 пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою в Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. Андрія Новака (ЗОКЛ) з 1997 до 2018 р. Із загальної кількості у 199 пацієнтів спостерігали СВБН. Частота, з якою траплялися СВБН, склала 2,4 %.
 Результати досліджень та їх обговорення. Пацієнтам із СМ 1 типу виконували холецистектомію із зашиванням широкої і короткої міхурової протоки. У 30 хворих із СМ 2 типу виконали холецистектомію від дна з висіканням норицевого ходу і зашиванням дефекту в загальній жовчній протоці (ЗЖП) на Т-подібній трубці. У 14 хворих із СМ 3 типу варіантом вибору була холецистектомія з пластикою ЗЖП залишками стінки жовчного міхура (ЖМ) і зовнішнім дренуванням Т-подібною трубкою. У 9 хворих із синдромом Міріззі 4 типу виконали холецистектомію “від дна” із повним пересіканням ЗЖП. Дев’ятнадцяти хворим із холедохо-дуоденальними норицями 1 типу виконано ендоскопічну папілофістулотомію з метою надійного дренування ЗЖП, евакуації конкрементів з неї і ліквідації внутрішнього отвору нориці. Метою операції при спонтанних внутрішніх біліарних норицях є видалення жовчного міхура, забезпечення відтоку жовчі у просвіт травної трубки і пасажу хімусу по ній. При наявності нориці в порожнистому органі виконується її висікання з ушиванням отвору, окремих випадках резекційні способи ліквідації нориць.