Комунікативна Толерантність: Дискусійне Поле Розуміння

Abstract

У статті представлено результати систематичного огляду й системного аналізу наукових досліджень, присвячених проблемі комунікативної. Розглянуто зміст поняття «комунікативна толерантність», запропонований вітчизняними й зарубіжними вченими. Встановлено, що вчені по-різному номінують досліджуваний феномен залежно від предмета дослідження, наукових підходів, з позиції яких вивчається комунікативна толерантність, Комунікативна толерантність тісно пов’язується науковцями з мовленням, мовою, діалогом, спілкуванням, культурою, поведінкою, свідомістю і характеристикою особистості, гендерним фактором. Комунікативну толерантність розуміємо як особливу форму вибудовування взаємин, міжособистісну смислову взаємодію людей одне з одним, котра виявляється у визнанні й повазі прав Іншого на прояв своєї індивідуальності; безконфліктну комунікативну поведінку, котра передбачає сформованість у свідомості суб’єкта особистісно-значущого патерна терпимої комунікативної поведінки і готовність реалізовувати його в різних ситуаціях міжособистісного спілкування. Комунікативна толерантність – інтегративна сукупність якостей особистості (повага, совість, честь, відповідальність, внутрішня свобода, гідність, доброта, емпатія, справедливість, чуйність, чуйність, співчутливість, жалість тощо). Для прояву комунікативної толерантності людина має володіти важливими особистісними властивостями, як-от: терплячість – комунікативно-центрована властивість суб’єкта комунікації, терпіння – відсутність негативної вербальної реакції в одному конкретному випадку, терпимість – схильність виявляти терпіння в комунікативних актах. Ця схильність має бути властивою як окремому індивіду, так і суспільству. Комунікувати толерантно означає, що суб’єкти комунікації висловлюються, сприймають і розуміють дискурси один одного без додаткових спроб роз’яснення, тлумачення вже висловленого, зберігаючи при цьому взаємну терпимість і повагу навіть тоді, коли у співрозмовників не співпадають погляди, точки зору, думки мови, мовленнєвої взаємодії, вербальні способи самовираження, мовленнєво-мовна компетентність за рівнем розвитку, культура поведінки, світосприймання, традиції, звичаї та інші відмінності, які утворюють їхню інакшість, індивідуальність, неповторність і різноманіття в популяції. Ключові слова: комунікативна толерантність, комунікативна інтолерантність, толерантність, діалог, смислова взаємодія, міжособистісне спілкування, комунікативна поведінка, суб’єкт комунікації, мовленнєва компетентність, дискурс.