Комунальний Транспорт В Україні В Умовах Воєнного Стану: Тарифи Та Забезпечення Фінансової Стійкості

Abstract

У статті розглянуто основні проблеми, які вплинули на діяльність комунальних транспортних підприємств з 2018 року. Окрім пандемії та військового вторгнення існує ряд неприйнятих евроінтеграційних законодавчих зміни, які необхідні для набуття Україною членства в ЄС та для створення можливостей для місцевих організаторів перевезень перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту. Регулювання системи тарифоутворення Міністерством інфраструктури обмежує можливості місцевих органів самоврядування в інтеграції новаторських підходів у тарифоутворенні, що негативно впливає на фінансовий стан транспортних підприємств. Оскільки постійні витрати залишаються відносно не змінними, а пасажиропотік зменшується, то виникає додаткова необхідність зростання тарифів на проїзд, яка пов’язана не так зі збільшенням вартості ресурсу (наприклад електроенергії), а зі зростанням саме частки постійних витрат, які тиснуть на формування тарифу. Управління тарифоутворенням, орієнтоване на споживача, полягає в комплексному врахуванні його потреб у якісному транспортному обслуговуванні з визначеним обсягом і тривалістю. З одного боку, це дозволяє сформувати доходи, які достатні для покриття витрат на перевізну діяльність та містять інвестиційну складову для розвитку та підвищення якості транспортного обслуговування. З іншого боку, це управлінське завдання, вирішення якого сприяє позитивним наслідкам для всіх зацікавлених сторін. PEST-аналіз міського транспорту в Україні виявляє низку важливих факторів, які впливають на його функціонування та розвиток, а відповідно і на формування тарифів і на фінансову стійкість комунальних підприємств. Політична підтримка, економічна стабільність, соціальні потреби, технологічні інновації є ключовими аспектами, які необхідно враховувати для забезпечення ефективної та стійкої роботи міського транспорту в Україні. Модель забезпечення фінансової стійкості комунального транспорту в умовах воєнного стану повинна бути гнучкою та адаптивною до змін у зовнішньому середовищі. Вона має включати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію витрат, підвищення доходів, забезпечення державної підтримки та залучення міжнародної допомоги.