Клініко-Патогенетична Характеристика Болю У Нижньому Відділі Спини Та Застосування Хондропротекторних Ефектів Піаскледину В його комплексній Терапії

Abstract

За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу поширення болю за масштабами цілком порівнянне з пандемією. За даними епідеміологічних досліджень, 58–84 % населення хоча б раз в житті відчували болі в спині, у популяції віком 20–64 років від таких болів страждають 24 % чоловіків та 32 % жінок [26]. Поширеність хронічних больових синдромів надзвичайно велика: не менше 15–20 % населення страждає від хронічних больових синдромів [44]. У широкому сенсі біль є попереджувальним сигналом і оберігає нас від пошкоджуючих впливів, а також попереджає про порушення, що виникли в середині самого організму, і відкриває шлях до розпізнавання й лікування багатьох захворювань [4, 15]. Актуальність проблеми настільки очевидна, що не потребує спеціальних аргументів, оскільки відомо, що біль належить до скарг, із якими найчастіше пацієнти звертаються по допомогу до лікарів різних спеціальностей. Але, незважаючи на загальну увагу, тривале вивчення, проблема болю ще далека від вирішення. Під синдромом болю в нижній частині спини (low back pain — LBP) розуміють біль, що локалізується між XII парою ребер і сідничними складками [18, 23, 31]. В Україні вертеброгенна патологія та захворювання периферичної нервової системи посідають друге місце після цереброваскулярної патології (показники захворюваності становлять 520 випадків на 100 тис. населення). У світі ця патологія лідирує серед захворювань, що зумовлюють тимчасову непрацездатність, а в Європі є другою за частотою звернень до невропатолога. У вікових межах 30–45 років біль у нижній частині спини є найчастішою причиною втрати працездатності. Водночас лише 40 % хворих звертаються по медичну допомогу.