Идентичность И Репрезентация: Элементы Критической Рефлексии Идеи “Региона”

Бурдье, Пьер; Глебова, С.; Mogilner, Marina

doi:10.1353/imp.2002.0002

Cited by 7 publications

(4 citation statements)

References 4 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“……людиноцентризм -це нова якість інноваційного мислення людини, що переважає як масштаби гуманізму, так і філософської антропології, оскільки виходить за їх межі. Адже сучасна постіндустріальна епохаце епоха творчої людини, яка не вкладається в усталені стандарти мислення минулих епох» [44].…”

Section: спокуса антропоцентризмомunclassified

“…У творчому процесі через одиничне проявляється універсально-всезагальне, через конечне -безконечне, і саме тому їй притаманний символічний характер. «Справжня символіка там, де часткове представляє всезагальне не як сон або тінь, але як живе миттєве одкровення недосліджуваного» [44]. Влада байдужа до того одиничного, через яке вона втілює партикулярне відсторонене загальне.…”

Section: панування і творчість в освітньому просторіunclassified

“…Бажана універсальність досягається тут завдяки витісненню «чужих» уявлень про світоустрій. У цих умовах механізми здійснення національної або культурної ідентичності починають відігравати роль важливого засобу легітимізації «символічного панування», а значить, вони починають «функціонувати як сили» [44].…”

Section: розділ ііі образи освітньої справи в ситуаціях невизначеностіunclassified

“…Для прикладу варто нагадати праці О. Гакслі [42], М. Замятіна [43], Дж. Оруела [44]. Крім цього, не менш достовірні приклади небезпеки перетворення освіти на виробництво повністю адаптованих до вимог «малого часу» індивідів демонструє вся історія ХХ ст.…”

Section: конфігурації освітнього просторуunclassified

See 3 more Smart Citations

Освіта В Модифікаціях Сучасного Світу : Монографія /

Ліпін¹

2018

View full text Add to dashboard Cite

Монографію присвячено дослідженню розвитку людської суб’єктності у контексті соціально-економічних та культурних трансформацій. На основі теоретичних засад виявлено його філософські, соціальні, культурні та персональні аспекти. Досліджено особливості взаємодії суб’єктів освітньої справи у процесі конституювання освітнього простору. Акцентується значення творчості як фундаментальної передумови продуктивності навчання та особистісного розвитку. Дискутуються як фундаментальні засади людського розвитку, так і його особливості у контексті викликів ХХІ ст. Розраховано на науковців, викладачів, магістрантів, фахівців у сфері філософії, педагогіки, освітян та всіх, хто цікавиться проблемами сучасної освіти.

show abstract

Section: спокуса антропоцентризмомunclassified

Section: панування і творчість в освітньому просторіunclassified

Section: розділ ііі образи освітньої справи в ситуаціях невизначеностіunclassified

Section: конфігурації освітнього просторуunclassified

See 2 more Smart Citations

Освіта В Модифікаціях Сучасного Світу : Монографія /

Ліпін¹

2018

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Дискурсивное Конструирование Идентичности В Посланиях Региональному Парламенту. Кейс Республики Татарстан

Габдрахманова¹

2021

Полис

View full text Add to dashboard Cite

В статье представлены результаты анализа Посланий Президента Республики Татарстан Государственному Совету Республики Татарстан за 2013-2019 гг. Выявляются темы и приемы, используемые Р.Н. Миннихановым при конструировании дискурсивной реальности идентичности – общероссийской, региональной, этнической, религиозной, профессиональной, гендерной. Решаются следующие задачи: 1) выявляются коммуникативные аспекты и когнитивные схемы, определяющие политическую реальность идентичности в публичных речах регионального лидера; 2) строится рейтинг его интересов к типам идентичности; 3) показываются изменения в регионалистском дискурсе идентичности. Автор прибегает к количественно-качественному контент-анализу, позволившему дать общую характеристику выступлений и определить динамику кодификаторов идентификаций. Сделано заключение о самой высокой заинтересованности руководителя Татарстана в профессиональной идентичности, рассматриваемой им с точки зрения человеческого капитала. Несколько меньшее внимание он уделяет общероссийской и региональной идентичности. Первая базируется на образе Президента РФ В.В. Путина, темах патриотизма и защиты интересов России, ее федеративном принципе, в основе которого доверительные отношения Центра и регионов, многокультурности и многоязычия страны. В части татарстанской идентичности задается большой модус регулятивных установок. Непротиворечивость общероссийской и региональной идентичностей обеспечивается с помощью идеи о консолидированности татарстанского сообщества и стабильности политической системы республики во имя национальной безопасности страны. Выявленная высокая насыщенность речей этнической тематикой не меняется со временем. Исключением стал “языковой вопрос”, связанный с изменениями в федеральной языковой политике и демонстрирующий роль Центра в дискурсе регионального лидера. Динамика проявляется и в том, что президент Татарстана все чаще рассуждает о молодежи не только с точки зрения необходимости формирования у нее этнической идентичности, привития постмодернистских установок, но и развития чувства ответственности за положение в стране – того, на что нацеливает современная государственная политика национально-гражданской идентичности в России.

show abstract

Social Capital as a Factor of the Formation of the Political Participation Model in the Russian Society

Lavrikova

2017

Bulletin of the MSRU (History and Political Sciences)

View full text Add to dashboard Cite

Тульский государственный университет 300012, г. Тула, пр-т Ленина, 92, Российская Федерация Аннотация. В представленной статье рассматривается значение социального капитала как компонента социокультурного контекста развития российского общества, определяюще-го базовые параметры национальной модели политического участия. Незавершенность процесса институционализации воспринимается россиянами как отсутствие порядка, что проявляется в ограниченном объеме социального капитала, основанного на генерализи-рованном доверии. В результате возникают ощутимые барьеры для функционирования модели, предполагающей автономное неортодоксальное политическое участие в коллек-тивных формах, и в целом для конструирования собственно политического в российских общественных практиках.Ключевые слова: политическое участие, социальный капитал, социальное доверие, само-организация граждан SOCIAL CAPITAL AS A FACTOR OF THE FORMATION OF THE POLITICAL PARTICIPATION MODEL IN THE RUSSIAN SOCIETY A. Lavrikova Tula State University 300012 Tula, Lenin avenue, 92, Russian FederationAbstract. The article deals with the importance of the social capital as a component of the sociocultural context of the development of the Russian society, which determines the basic parameters of the national model of political participation. The incompleteness of the institutionalization process is viewed by the Russians as an absence of order which manifests itself in the limited volume of the social capital based on generalized confidence. As a result there appeared some notable barriers to the model's functioning which presupposes an autonomous unorthodox political participation in the collective forms, and on the whole barriers to the construction of the political space in the Russian social practices.

show abstract

Идентичность И Репрезентация: Элементы Критической Рефлексии Идеи “Региона”

Cited by 7 publications

References 4 publications

Освіта В Модифікаціях Сучасного Світу : Монографія /

Освіта В Модифікаціях Сучасного Світу : Монографія /

Дискурсивное Конструирование Идентичности В Посланиях Региональному Парламенту. Кейс Республики Татарстан

Social Capital as a Factor of the Formation of the Political Participation Model in the Russian Society

Contact Info

Product

Resources

About