Ефективність Нефропротекторної Терапії В Дітей Із Хронічним Пієлонефритом У Катамнестичному Спостереженні

Abstract

Актуальність. Проведення своєчасної корекції гемодинамічних розладів у дітей із хронічним пієлонефритом є складовою нефропротекції. Основу ренопротективної терапії становлять інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ). Мета дослідження: оцінити ефективність нефропротективної терапії в дітей із хронічним пієлонефритом у катамнестичному спостереженні. Матеріали та методи. Обстежено 93 дитини віком від 4 до 17 років із хронічним пієлонефритом із давністю захворювання від 3 до 7 років. Контрольну групу становили 30 здорових дітей такого ж віку. Проводили добове моніторування артеріального тиску та допплерографію ниркових судин. Призначали ІАПФ у максимально дозволеній та переносимій дозі тривало — протягом 2–3 років. Результати. У катамнезі на фоні прийому ІАПФ спостерігалось вірогідне зниження частоти і вираженості синдрому артеріальної гіпертензії за даними добового моніторування артеріального тиску щодо початкових проявів з 28,5 % до 7 % загалом (p < 0,05). Визначені вірогідні зміни параметрів ниркової гемодинаміки на рівні сегментарної та стовбурової артерій у зниженні індексів периферичного опору та швидкісних показників, що свідчили про процеси ремоделювання судин у нирках в перебігу захворювання. У динаміці на фоні прийому ІАПФ відмічалось поліпшення показників внутрішньониркової гемодинаміки. Висновки. Хронічний пієлонефрит у дітей супроводжується поступовим розвитком порушень як центрального, так і периферичного кровообігу, ішемічних та гемодинамічних змін у паренхімі нирок, що потребують проведення корекції. Препаратом вибору є ІАПФ еналаприл, включення в терапію якого супроводжувалося позитивною динамікою в більшості пацієнтів (75,2 %).